«Децентралізація на Кіровоградщині: можливості та виклики»*

Filed under Новини, Статті

БезымянныйМодератор
Олена Кваша
продюсер Кіровоградської обласної філії Національної телекомпанії України “Кіровоградська регіональна дирекція”

Учасники дискусії:

Людмила Шестакова, КМО ВЕГО “Мама-86”

Олександр Гавриленко, Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського

Тетяна Котенко, Центрально український національний технічний університет

Андрій Кривуляк, Експерт Інституту соціокультурного менеджменту

2Олена Кваша:

Колеги, я вас усіх вітаю. Ми будемо працювати в форматі панельної дискусії, яка називається «Децентралізація на Кіровоградщині: можливості та виклики». Мене звати Олена Кваша, я продюсер Кіровоградської обласної філії Публічного Національного товариства Національної суспільної телерадіокомпанії України добре відома на теренах Кіровоградщини як просто канал «Кіровоград».

Власне, маю честь бути запрошеною на цей захід Левом Абрамовим та Інститутом соціокультурного менеджменту, з яким ми маємо давні партнерські стосунки, підтримуємо їх інформаційно і раді, що нам довірили таку почесну, як на мене, місію. Процеси децентралізації торкаються всієї країни, безумовно, є цікавими та актуальними для жителів Кіровоградщини. Скажемо відверто – ми не є лідерами у цьому процесі, але це не означає, що ми «пасемо задніх», оскільки децентралізація на Кіровоградщині, як і у всій країні, відбувається на засадах добровільності, спроможності. Наші громади не мають переслідувати швидкість об’єднавчого процесу, все має відбутися на засадах чіткого розрахунку, добровільності і демократичності. Від того, можливо, в нас цей процес відбувається дещо помірковано, не так швидко як би хотілося в Київських офісах, Міністерствах. Суспільство має почути дискусію, як позитивні аспекти цього процесу, так і усвідомити ті висновки, які децентралізація озвучує на широкий загал.

Розібратися у цих питаннях нам будуть допомагати учасники нашої панельної дискусії №1 – Тетяна Котенко, Андрій Кривуляк, Олександр Гавриленко та Людмила Шестакова.

Шановні учасники дискусії, пропонуємо вам представити себе та поділитися власним баченням децентралізації, зокрема, на Кіровоградщині.

3Андрій Кривуляк

Дякую! Офіційне місце роботи Державний архів Кіровоградської області, основний вид діяльності – державний службовець, який займається проблемами національного архівного фонду, тобто співпраця з усіма установами, організаціями, підприємствами області, яка дає можливість контактувати і тримати руку на пульсі децентралізації. Стосовно громадської діяльності, я дуже вдячний тривалому партнерству з ІСКМ, в даному проекті виступаю як експерт.

Роль громади в процесі децентралізації важко переоцінити. Процес децентралізації без людини, без врахування її інтересів та участі – не буде успішним.

4Людмила Шестакова

Я виконавчий директор громадської організації «Флора», яка вже більше 15 років працює на теренах Кіровоградщини, ми є регіональними представниками Всеукраїнської екологічної організації «Мама-86». Процес децентралізації дуже близький до роботи нашої організації, зокрема, ми працюємо як з жінками, так із молоддю. Зараз такий час, коли відкриваються можливості не просто для території, а й створюються реальні можливості для того, щоб у кожному селі, районі була чиста вода, працювала каналізація, здійснювався розподіл сміття і щоб ми насправді почали жити по Європейськи. Відкривається багато можливостей для навчання, розвитку інфраструктури. Децентралізація націлена на те, щоб у молоді, жінок було більше перспектив, можливостей для самореалізації і для того, щоб наші жінки не виїздили закордон прибирати за кимось, щоб наша молодь – наші «мозки» залишалися тут, розвивалися. Європа давно пройшла цей процес, коли влада, фінанси, можливості залишалися на місцях. Саме у цьому напрямку ми працюємо.

6Олександр Гавриленко

Я представляю громадську раду Кіровоградської обласної державної адміністрації. Всі ми почули, що є такі асоціації або структури при органах влади, які мають контролювати владу. Власне кажучи, я вже другий термін є головою цієї ради, яка об’єднувала спочатку 107 лідерів громадянського суспільства, зараз 34, які висловлюють свої думки, доносять точки зору. Мета громадської ради – об’єднати  всіх людей для того, щоб вони реально щось робили, а не просто кричали. Визначення громадського активіста – це не той, що вийшов на площу і кричить як все погано, громадський активіст це людина, яка  усвідомлює свої права, права тих,  хто поряд з ним, як ці права реалізувати і захистити. Громадська рада це один з напрямків громадської діяльності. Я також  очолюю комітет сприяння розвитку інформаційного суспільства, який  є одним із лідерів в ІТ-сфері нашої Кіровоградщини. Також я ректор Українсько-польського інституту бізнесу Центральноєвропейського університету. Децентралізація є одним із аспектів, який сьогодні вносить  нове життя в освітній процес. Оскільки, я займаюся освітою, для мене є болючим, що діти їдуть навчатися закордон. Всі ми з міст, сіл, регіонів, всі ми знаємо як руйнується освіта – інколи вона виходить на новий рівень, або ж навпаки.

Освітні проблеми є актуальними для нашого суспільства, починаючи від школи і закінчуючи магістратурою, аспірантурою. Громадський діяч, громадськість є основою держави і побудови майбутнього. Але це все дуже дискутивно, тому що не зрозуміло як може вживатися громадська діяльність, громадськість із державою. Тому що держав, влада, органи самоврядування і громадські організації  або інститути громадського суспільства – це структури, які діють за іншим принципом і підкреслити можна багато. Сьогодні наша мета визначити слабкі місця децентралізації, що відбувається.

89Тетяна Котенко

Я працюють з рядом громадських організацій, є членом громадської ради. На рахунок теми, що була озвучена «Децентралізація – можливості та виклики на Кіровоградщині». То можливості нам надали саме процесом децентралізації. Але нам не сказали, які інструменти будуть ефективними з врахуванням територіальних  громад, свідомості громад і готовності щось робити інше, а не просто розподіляти фінансові ресурси, адже їх треба ще правильно використовувати через обрану стратегію розвитку. Мене цікавить фінансова складова при розвитку ОТГ, оскільки, коли дивишся аналітику наскільки правильно та ефективно використовуються ті фінанси, які надаються в результаті реалізації програми децентралізації, нажаль, ніхто не каже, що фахівців не було. Але зовсім по іншому вимагає час у підходах до ефективності і цільового призначення фінансових ресурсів. Вони не безмежні і децентралізація безмежно не буде фінансуватися. Прийде час, коли вам скажуть «вам достатньо було надано ресурсів і ви маєте можливості саморозвиватися, щоб додана вартість була вже вами створена». Нажаль, на Кіровоградщині не всі усвідомлюють цей факт як факт. Хочу зазначити, що можливості щодо навчання і правильного підходу є, але не має у людей швидкого і прозорого доступу до тих можливостей. Це є одним з таких  від’ємних моментів у процесі децентралізації.

4йй3Олена Кваша

Формат нашої дискусії дозволяє перейти до висловлення коротких тез на предмет децентралізації, зокрема, крізь призму професійної діяльності наших експертів. Розпочнемо з Андрія Борисовича, який позначив свою дотичність до такої важливої складової як аналіз, архівування та збереження всіх документів. Я знаю, що на даний момент, ми маємо недостатньо високий рівень активності регіональних медіа по відношенню до висвітлення тих процесів, що відбуваються на території новостворених ОТГ. Пов’язано це насправді з різними причинами, є об’єктивні, є суб’єктивні. Як представниця медіа середовища, повинна заначити, що дуже часто новостворені ОТГ та їхні очільники, які або представляли раніше управлінський корпус, або  тільки-но зайшли в цю категорію не розуміють, що саме є дійсно новиною, інформаційним приводом, а що є повсякденною рутиною і роботою. Дуже часто відбувається  наступне, що на адресу ЗМІ надходять запрошення, наприклад, умовно кажучи, на різноманітні засідання, наради, сесії і так далі. В той же час, на дійсно класні події або не запрошують вчасно, або вважають, що це, можливо, і не новина. Я думаю, що архівувати з позиції висвітлення розвитку діяльності ОТГ не зовсім багато. Що ви думаєте стосовно цієї позиції?

Андрій Кривуляк

Архів є своєрідним дзеркалом того, що відбувається. Ми зараз знаходимося на такому цікавому етапі – ми на середині, за часом. Тобто ми вже не перший і не другий рік знаходимося в юридичному процесі, юридичній площині децентралізації. Зрозуміло, що за цей час є певні здобутки, ми про них знаємо, ми про них чуємо. У нас залишилося мало часу з точки зору того етапу, який держава нам виділила. Виникає питання, щоб ми громадські активісти – люди, які причетні, дотичні до цього всього процесу, боронь Боже, не зупинили і не опустили руки. Тому що з одного боку і аналіз документів, і ситуація, говорить про це, що децентралізація на Кіровоградщині йде не такими темпами, і інколи не з такими векторами, або результатами, які очікували.

Завжди за будь-яким процесом децентралізації часто густо слідкують «вуха» і інколи це позитив. Наприклад, Соколівська об’єднана територіальна громада, де до процесу децентралізації так сталося, що приміські території, відносно потужні підприємства, інфраструктура, соціальна структура дозволяли цей ласий шматок або ОТГшити, тобто об’єднати, або відірвати від міста. Але поки що економічний ефект якийсь не дуже.

Олена Кваша

Але вони в 20 лідерів України по фінансовій самодостатності.

Андрій Кривуляк

Але чи це їх досягнення, чи це завдяки стратегічному економічному плану?

Напевно, що ні. Але що далі? Ми змогли, перепрошую, змінити печатку. До речі, говорю з архівної точки зору, бо ми аналізуємо – їх штат виконавчого апарату сьогодні перебільшує апарат Кіровоградської облдержадміністрації. Ми спілкуємося з  фахівцями, зрозуміло по роботі, – вони кажуть «у нас є гроші». Питань не має.

566Людмила Шестакова

Хочу з вами не погодитися, що люди на своїх територіях повинні самі вирішувати чи потрібен їм штат у 25 осіб, чи їм потрібна екологічна програма.

Тетяна Котенко

Вони просто не уявляють, що їм потрібно.

Людмила Шестакова

Як це не уявляють?!

Андрій Кривуляк

Вони все добре уявляють! У них є відділ культури і все, що завгодно на ось цей населених пункт. І це нормально, люди розбудовуються, є гарант, розуміння громади. Якщо вони впевнені, що у них економічна база збережеться, то все буде гаразд економічно. Я не знаю як вони стратегічно саме в плані розвитку.

Олена Кваша

Ваші опасання зрозумілі. Але дійсно децентралізація надає інструменти, але, як сказала пані Тетяна, вони не зовсім зрозумілі. Але в той же час, на скільки мені відомо, є інформація, яка стосується саме фінансування ОТГ не тільки з державного бюджету, але і з інших джерел – говоримо про партнерські, міжнародні джерела. Є достатньо чітка позиція і вона звучить наступним чином – ОТГ без наявності стратегічного плану розвитку подібні фінансування в подальшому отримувати не зможуть. Тобто це те, що має трішечки дисциплінувати і підводити м’яко, демократично до того, що необхідно займатися аналізом стратегії і розвитку. Далі наступний виклик – чи всі ті, хто зайшов в ці управлінські ланки розуміються на сучасних інструментах, які дозволяють аналізувати, прогнозувати створювати різноманітні проекти і таке інше. Також звучала теза від експертів Міністерства регіонального розвитку щодо того, які проекти реалізуються об’єднаними територіальними громадами і що це в переважній більшості. Спершу розпочали ремонтувати, вкладати кошти в ті об’єкти, які давно стояли занедбаними і, можливо, навіть комусь муляли око. Перший етап пройдено. Другий етап – знову ремонтують, фарбують. Експерти відзначають, що є деякі громади, які декілька разів асфальтували, вкладали кошти саме в ті речі, які дійсно не створюють додаткових можливостей і додаткових вартостей території. От в цьому, я вважаю, є серйозний виклик – не бачать перспективи, не заводять виробництва, не створюють робочі місця. Якщо говорити про Кіровоградщину, давайте про це поговоримо.

463ц2Андрій Кривуляк

У нас на Кіровоградщині як завжди, ми в середині, центральний регіон. На сьогодні, не вистачає нам глибинного зрізу, є статистика, але її недостатньо. На території області подивіться: якщо ми беремо по території об’єднаних територіальних громад, Бобринецька ОТГ і приналежне село, тобто воно не так як хотілося, не так, як планувалося з державної точки зору і не так, як воно має бути в теорії. Великоандрусівська ОТГ вони в себе все вирішили на демократичних засадах, я сподіваюся, що це було рішення громад. На території Олександрійського району Головківка, Войнівка – назвати шляхи вирішення демократичними я не можу. Новоукраїнська ОТГ, з того, що я знаю, то міський голова цієї ОТГ найбільш вдало використовує всі можливі канали, джерела для популяризації того, що він робить. Він залучає з громадського сектору активістів, починаючи від гри у футбол, у якій він бере безпосередню участь, це приклад здорового способу життя. На території ОТГ є спортивні майданчики, школи, лікарня. До чого я веду, навіть Кіровоградщина дає різні приклади різних моделей – одні використовують те, що було, зокрема, Соколівська ОТГ, Новоукраїнська ОТГ більш комплексно йде, по Бобринецькій ОТГ – нічого не можу сказати.

Олександр Гавриленко

Я почув такі репліки, що громада сама вибирає створювати їй, чи не створювати ОТГ. На скільки я розумію, ОТГ слідує меті створення всіх напрямків розвитку соціально-економічного життя. Це означає, що має бути структура відповідальна за освіту, за здоров’я. Кількісним складом скільки людей буде працювати – цим можна нівелювати, але принципово мають бути створені такі структури, тому що  в перспективі, коли на всіх територіях будуть створені ОТГ, то звісно, що райдержадміністрації відпадуть як такі і будуть виключно ОТГ. ОТГ має забезпечити управління освіти і ті структурні підрозділи, які входять в це ОТГ зі всіма доступними освітніми послугами – це об’єднання шкіл, дитячих садків, модернізація навчальних закладів.

54качіОлена Кваша

Уточнення – ОТГ не будуть забезпечувати повний комплект гарантій і того, що має забезпечити держава. Тобто є певні послуги, які дійсно будуть делеговані на рівень відповідальності ОТГ. Але є певний набір, який буде однозначно залишатися за державою.

Якщо говорити про таке бачення «один район – одна громада». Це улюблений термін Кіровоградщини, дуже часто під час зустрічей на окремо взятих територіях можна таке почути. Від кого – від керівників райдержадміністрацій і від керівників районних рад. Шановні експерти, що ви про це чули і що ви про це думаєте?

Людмила Шестакова

Я вважаю, що це неправильно. Мене більше хвилюють екологічні проблеми. В районах і в громадах стоїть питання питної води. Є така програма «Питна вода Кіровоградщини» до 2020 року. В районах вона ніби то є, але вона формально залишилися на папері. Є хороші ідеї, під цю програму прописані кошти і заходи. Згідно з регіональною і районною програмами у кожній школі, кожному навчальному закладі, який потребує додаткової очистки води, повинні були встановити фільтри за рахунок програми. Але ж ці програми не діють. Цього року ми аналізували 4 райони і побачили, що йде недофінансування з району, більшість всього робилася за рахунок меценатів або місцевих донорів, але район дуже мало виділяв коштів. Тобто ці програми написані формально. Але ж хочу сказати щодо новостворених ОТГ. Вже є приклади, коли ми працювали з активістами з цих громад, які реалізують свої програми, які не просто прописані, в них закладаються кошти, вони діють, наприклад, чистять колодязі, проводять централізований водопровід. Така громадська активність спостерігається в Малій Висці, Злинці, Северинці. Тому, я вважаю, що це є неправильним залишити один район-одна громада з причин того, що це неефективне правління. При створені об’єднаних територіальних громад буде більш ефективне управління територіями.

Олена Кваша

А якщо наступний виклик – об’єднуються, але об’єднуються не надто заможні території «бідний з недуже бідним і з дуже бідним», так трапляється.

Людмила Шестакова

Не завжди буває таке. Головне, щоб було бажання і активність людей, і головне, щоб їм не заважали. Вони самостійно знайдуть вихід що і як робити. Наша задача, як громадськості, показати шляхи, інструменти як зробити ці території заможними і ефективно використовувати ті ресурси, що вони мають.

Олена Кваша

Чого я запитала – найчастіше можна почути наступну тезу від керівників районних рад і адміністрацій «У нас, ну так трапилося, ми не надто багаті, тому у нас не має так з кимось об’єднатися за принципом хтось сильніший-хтось слабший і він потягне». Тому кажуть так, що разом ми станемо заможнішими і вирішимо наші проблеми.

От у пані Тетяни є інша думка, прошу.

Тетяна Котенко

Я погоджуюсь на рахунок того, що ОТГ це те, що змінює можливості наступного розвитку. Але навіть, якщо б це називалося іншими словами, але принципи можливостей залишилися не змінні, тоді б воно так би і залишалося на тому самому рівні розвитку, як це відбувається навіть зараз поки що в цих сформованих ОТГ. Давайте будемо говорити про те, що інколи при лобіюванні інтересів під час об’єднання громад не завжди враховують чи багата громада. Якщо Соколівська ОТГ багата, то вона створилася, до неї приєдналися села. Як ще можна інші приєднати, не знаю, вони кажуть, – «Нам достатньо двоє-троє сіл і все». Цього їм достатньо, вони самодостатні вже апріорі. То як можна долучити ще два села – це треба «із шкури геть вилізти» тому сільському голові, щоб долучитися. Тобто тут громада вже визначає свої пріоритети, що вона самодостатня. Якби на законодавчому рівні було чітко прописано – в ОТГ тільки 8 селищ і все, от тоді вже підтягувалися і більш слабкі, і ті, що хотіли приєднатися до тої, чи іншої ОТГ.

Коли прописувалася ця програма, то вони (влада), мабуть, навіть не уявляли, які у нас є цікавинки на регіональних рівнях. Того що на рівні громадської активності, свідомості, люди вже давно хотіли щось змінити, але  не знали як і жили так як от було, і Слава Богу, що не гірше. Коли з’явилася така можливість як процес децентралізації, рухатися, впливати своєю активністю на прийняття рішення сільського голови стало легше.

Олена Кваша

Колеги, в мене є одне питання. Скажіть, будь ласка, ми говоримо, що територія приймає рішення, стратегічний план розвитку, нові інструменти, можливості, виклики і так далі.  На вашу експертну думку, яка частка населення взагалі розуміє, що  відбувається з ними в цей  момент в умовах реформи.

Тетяна Котенко

Думаю 10%.

Людмила Шоколова

На різних територіях по різному.

Тетяна Котенко

Переважно 10-20%, максимум 30%.

Олена Кваша

Переважна більшість, з ось цих відсотків, що ви тільки-но озвучили, управлінська верхівка, яка сьогодні поки що є в старих владних інститутах і

самоврядуваннях, скільки вона складає? З 10% скільки там влади?

Тетяна Котенко

Всі 10%. Вони розуміють, якими можливостями вони будуть оперувати і що вони можуть дати громаді.

Андрій Кривуляк

Я, можливо, на майбутнє хочу зазначити до попереднього питання один район-одна громада. Одна з останніх подій в плані децентралізації про те, що Онуфріївський район прийняв рішення йти за моделлю – одна громада.

З залу

За перспективним планом нас на дві громади розділили. Але так як ми хотіли створити Онуфріївську громаду, сільські голови почали говорити, – «Що ви нас покидаєте, що ми будемо робити?». Тепер ми їм пропонуємо, з моральної точки зору, створити один район-одну громаду.  Так ми збережемо центральну районну лікарню.

Андрій Кривуляк

Тобто я до чого веду, мова йде про те, що інколи з під цієї адміністративної «палиці» не геть погані речі виходять. Тому райони, на мою думку, це чи не єдиний нормальний вихід, тому що решта зазнають великої нерівності.

Я доволі здивований, чому Новоархангельський район мовчить – що вони роблять, а що ні, мені важко сказати. Нібито потужний колись був район. З точки зору Романа Безсмертного, найефективнішою моделлю є територіальна доступність медичного обслуговування. В даному випадку ми бачимо, що Кіровоградщину хвалять і це об’єктивно. Але читаємо, що створено лише три госпітальні округи, хоча мова спочатку йшла про п’ять. Якщо ми співставляємо те, щоб була користь для громади, то модель ось така і тут питання скажімо до пана Рибальченка.

Олена Кваша

Або до представників вже існуючих об’єднаних територіальних громад. Я говорю не про всю громаду, а про тих, хто взяв  на себе відповідальність за управління. Чому вони не використовують той інструмент, який у них є в наявності, суто бюрократичний, чому вони не виходять на роботу з комунікації з органами виконавчої влади?

Андрій Кривуляк

В даному випадку, все рівно ми зараз на ось цій середині. Моделі ми з вами обговорили, різні є підходи. Без того, щоб ви в своєму населеному пункті, в своїй ОТГ самі і ваше оточення не були готові до змін…держава все рівно дотисне. Потім ми будемо експресивно висловлюватися на персональні адреси чи на свою власну, зокрема. Але ми маємо вчитися цій моделі.

Олена Кваша

Тепер, власне, є можливість задати питання нашим спікерам, висловити свою думку, поділитися власним досвідом, розказати про те, що і як відбувається у вас на територіях.

Учасниця конференції Дарія Ратушняк

Ми готуємося до виборів – Олександрійський район, ми створюємо Приютівську ОТГ. На мою думку, нам держава дала шанс на зміни, розвиток і повноваження. Коли створиться наша ОТГ, люди, які відповідають за нас, наш розвиток – будуть ближче до нас. Ми матимемо важелі впливу на них. Розумієте? Сільська голова зараз сидить і каже, – «В мене держава, винен президент…». Тому держава каже беріть повноваження, відповідальність. Це дуже добре і з кадрами, адже прийдуть більш компетентні люди. Ми вже бачимо своїх лідерів. Тому, я вважаю, що це на краще, але буде болісно.

Олена Кваша

Кому буде болісно?

Учасниця конференції Дарія

Ратушняк

Це зміни.

Олена Кваша

Як вони торкнуться безпосередньо

вас? Ви представниця громади, ви кажете, – «прийдуть люди». Які люди, звідки вони прийдуть? Чому не ви прийдете?

Андрій Кривуляк

Так, дійсно. А чому вас не буде серед них?

Учасниця конференції Дарія Ратушняк

Все гаразд, просто в нас є своя команда. Наприклад, Зіненко Анжела Миколаївна іде в нас як депутат, ми будемо її підтримувати на виборах. Вона буде вислуховувати наші пропозиції. Я себе позиціоную безпосередньо на роботу з громадськістю, з людьми на місцях. Мені більш до вподоби творче вираження людини, жінки.

Олена Кваша

Тоді в мене питання до Анжели, яка іде в депутати. Скажіть, бідь ласка, ви прийняли таке рішення, що вами рухало?

Учасниця конференції Анжела Зіненко

Вирішила, тому що, по-перше, я вже депутат цієї влади, що в нас зараз є. Це не перший мій досвід. Наше село вже давно децентралізоване,  в нас не має сільської ради. Тому, які б питання не були, на селі ідуть куди – до мене. Я не можу людям відмовити, я можу їм допомогти.

Олена Кваша

Ви депутат, ви працюєте в тій моделі, яка характерна для місцевого самоврядування. Чого вам не вистачало?

Учасниця конференції Анжела Зіненко

Ми приїжджаємо на сесію сільської ради і в нас іде просто машинальне підняття рук, – «Так ми не можемо, потрібно от так. Ви за?». Ми голосуємо проти, нас завтра збирає голова адміністрації і каже, що ми не правильно проголосували і змушують переголосовувати.

Олена Кваша

Які питання, саме конфліктні, за які вас змушують голосувати «за»?

Учасниця конференції Анжела Зіненко

В основному, субвенція. В нас фінансуються тільки ті заклади, які є на балансі сільської ради. От, наприклад, приходить освітня субвенція 600 000 тис. грн., яку нам потрібно дати, в нас там три школи. Ми б на ці гроші зробили б дуже багато, але ж ми не маємо права по прямій надати, наприклад, Протопопівській школі, Цукрозаводській, Користівській. Ми маємо надавати на район, район надає на освіту, а освіта там вже копійки дає нашим школам. Так само йде і по медицині.

Олена Кваша

Скажіть, будь ласка, скільки проектів, які стосувалися діяльності території, але були не зовсім формальними? Ми говоримо про ініціативи громадських організацій, можливо, ініціативи просто жителів району, які були би направлені на те, щоб

поліпшити рівень життя, зокрема, вашої громади. Скільки їх було на вашій практиці?

Учасниця конференції Анжела Зіненко

Якщо говорити про поліпшення, то тільки один проект трішки поліпшив. В нашому селі не було водопроводу, раніше був розріз, що надавав нам питну воду. Потім розрізу не стало, то за мою депутатську практику, це був проект, який дійсно доробили і забезпечили людей питною  водою. І то, на половину села провели централізоване водопостачання «Дніпро-Кіровоград».

Олена Кваша

Це була чия ініціатива?

Учасниця конференції Анжела Зіненко

Це була боротьба людей! Люди вже кричали, телефонували куди можна і не можна. І вже потім, як би зверху вже  почали щось робити і вийшло так, що ця ініціатива, звичайно, влади.

Олена Кваша

А якщо говорити про такі речі не першої життєвої необхідності, наприклад, організація якогось простору для дозвілля. Скільки такого було на вашій практиці?

Учасниця конференції Анжела Зіненко

Щодо комунікації, то в нас вся комунікація на закладах культури. Я орієнтуюся на потреби – прийшла людина, сказала,  що вона хоче, ми беремо і робимо.

Олена Кваша

Зрозуміло, що у вас є рух. Ви оцінюєте децентралізацію як   можливості. Колеги інших територій, у кого є категоричне не сприйняття цієї реформи?

Учасниця конференції Тетяна Шоколова

Я також з Олександрійського району, нас також хвилює питання децентралізації, ми дуже рано почали порушувати це питання. Ми зверталися до нашої місцевої влади, щоб нам частіше роз’яснювали щодо чого. Я не тільки керівник громадської організації, я ще й художній керівник, тому проводжу семінари, на яких розказую, що це за платформа для інформації. Ми повинні організовувати людей і разом з ними радитися яким чином, куди нам іти далі. Ми запрошували представників з району, щоб нам розказали, що таке децентралізація, щоб ми далі понесли цю інформацію в глибинку до людей. Ми зустрічалися з тим, що спочатку до нас взагалі не ішли на контакт, тобто два роки ми взагалі не володіли повною інформацією. Ми отримували інформацію від людей, які самі по собі доносили інформацію до нас, щоб ми могли якимось чином намалювали «будиночок» децентралізації, яким чином вона відбувається, які виклики існують.

Я хочу сказати про Попельнастську громаду, у чому сутність цієї громади, вони самодостатня і дружня громада, в них широко розвинене соціальне партнерство, потужна підтримка місцевого бізнесу. Насправді у них 287 одноосібників, які вносять значний вклад у бюджет їх громади. Сільський голова разом зі своєю громадою вирішили, що вони самодостатні і можуть самостійно розвиватися. Якщо приєднаються до них інші громади, це може вдарити по їх гаманцю. Їм це не дуже цікаво. Останнім часом, коли почалися дискусії так не може бути і вам потрібно вирішувати. То вони вже були згодні приєднати декілька громад, які знаходяться поруч. Але ж поки що ідуть тільки дискусії.

Учасниця конференції Анжела Зіненко

Я хочу додати ремарку, що це не тільки в Попельнастській громаді. Наприклад, Косівська сільська рада за перспективним планом мала ввійти в нашу Приютівську ОТГ, але вони також вирішили, що вони  самодостатні і вони не об’єднуються.

Тетяна Котенко

Фінанси закінчяться і дуже швидко. Якщо обмеження поставили на кінець цього року переведення в ОТГ, якщо ми самостійно, власними думками, об’єднанням не перейдемо, то тоді просто відбудеться поділ на рівні держави. От тут вже буде централізація. Прямо, але закінчено процес децентралізації. На рахунок фінансових ресурсів, як порада, не гаяти час, а готувати фахівців, які знають вашу громаду, які ставлять в пріоритет одночасно всі сфери громади.

Олена Кваша

Колеги, під час зустрічі на території тих районів, які, скажімо, поки що розмірковують про те, яким чином вони об’єднаються. Досить часто лунає така теза, – «Ми не віримо в децентралізацію через низку позицій». Це лунає не тільки від влади, але й від активістів. Позиція номер один – не має довіри до державного інституту. Держава начебто надає повноваження, важелі впливу, але відбувається якась нестабільна гра щодо того, які ж кошти залишаться на території. Тобто спочатку нам залишають  надходження від податків одного виду, потім щось забирають. От питання, що з таким запитом від громади робити? Яким чином можна продовжувати роботу з населенням і щось їм гарантувати?

Тетяна Котенко

Можна продемонструвати приклад громади, яка зробила все це раніше, створила гарну команду, зокрема, проектного менеджменту, управління і має вже результат. Іншого вже не може бути. Тобто правильна побудова команди і злагоджена робота, і все.

Олена Кваша

Тобто більше позитивних практик і прикладів, які можуть підтверджувати позиції.

Лев Абрамов

Я хочу сказати про деякі виклики, які ми побачили під час реалізації цього проекту. Що таке реформа – це не погано і не добре, це зміни. А які вони ці зміни – чи вони збільшують суспільне благо, чи зменшують його. Реформа децентралізації це надання можливостей. Використовуються вони, чи ні, з моєї суб’єктивної точки зору, у більшій частині Кіровоградської області вони  не використовуються. На 100% вони не використовуються в жодній громаді, а в деяких громадах взагалі не використовуються. Мене цікавить аспект децентралізації як це буде впливати на розвиток громадських ініціатив. Чому це важливо? Тому що будь-яка система повинна мати зворотній зв’язок від громадян. Громадські організації, громадські ініціативи забезпечують зв’язок між владою і громадою. Спираючись на досвід Кіровоградської області, тих об’єднаних територіальних громад, які отримали дуже великі кошти на підтримку від міжнародних проектів. Що в цих громадах зроблено в реальному житті?  З досвіду Маловисківської ОТГ, громада вже багато років проводить конкурс соціальних проектів від органів місцевого самоврядування, де громадські організації можуть отримати фінансування з міського бюджету. В громадах повинні бути механізми, які фінансово забезпечують громадян до реалізації суспільно-важливої політики.

Ми побачили наступний ризик, що ті населені пункти, які приєднуються дуже налякані, через те, що їх інтереси не будуть враховані в ОТГ. Виходячи з досвіду, як можна закріпити інтереси громадян – завдяки статуту ОТГ або на рівні стратегічного плану розвитку території. Це забезпечить можливість громадянам впливати не на рівні теорії, а реально на практиці.

Один з учасників фокус-груп, які ми проводили на початку проекту, сказав, – «Якщо не буде підтримки громадських ініціатив, громадських організацій, не буде тиску на владу знизу, то тоді це може бути новим виданням феодалізму, оскільки поєднуються політична і економічна влада».

Олена Кваша

Завершуючи нашу дискусію, маю сказати одну річ, яку спостерігаю в ЗМІ.  Коли була така відмітка «100 днів виборів ОТГ». Всі ефіри обласних телерадіокомпаній робили певні матеріали, програми з цього питання. Ми вирішили зробити специфічний крок, ми поїхали в громади і вирішили питати не у голів ОТГ, не у представників нових інституцій влади, ми питали  у людей – що для вас децентралізація, як ви  її відчуваєте, що це для вас взагалі. Отримані відповіді мене трішки налякали. Люди, в більшості випадків, чули, що таке децентралізація, що таке реформа, а як вона позначилася на  їхньому житті – практично більшість сказали «ми не знаємо, щось вони роблять, щось вони будують». Виходить знову ж таки те саме, що будується для людей, але без людей.  В цьому є також виклик.

Саме тому, я вважаю, що будь-яка помилка, або не 100% успіх буде критикуватися як у нас це люблять робити. Права на помилку будуть мінімізовані, оскільки людям захочеться критикувати, оскільки люди себе не вважають дотичними до цієї реформи. Вони вважають, що вони в праві казати, що «ви були не праві, ви нас знову обдурили» і таке інше. В цьому і виклик – зробити реформу майданчиком для реалізації громадських ініціатив,  зробити її інструментом, який буде об’єднувати громадські акції, активістів, ту ж владу і таке інше. Тобто потрібно розпочинати з маленьких кроків, змінювати підхід людей. Вам нічого не має хтось робити, ви маєте ініціювати, спостерігати і слідкувати за тим, щоб вам зробили дійсно те, що  треба. Тому громадському сектору треба на це зважати і реагувати в рамках своїх компетенцій.

 

*Більш детально ознайомитися з Матеріалами конференції Інституту соціокультурного менеджменту «Реформа децентралізації: досвід, перспективи і значення для сталого розвитку територіальних громад»

 

 

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>