Інтерв’ю з депутатом Чернігівської обласної ради Ярославом Демченковим

Filed under Статті

В офісі громадської організації Центру «Доброчин» 4 листопада 2011 року відбулась зустріч з депутатом Чернігівської обласної ради Ярославом Демченковим.

–          Що Вас спонукало стати депутатом?

Депутатство – це велике громадське навантаження. Під час підготовки до виборів, я навіть не очікував, що в ході роботи виявиться стільки непередбачуваних проблем. Я завжди мріяв стати депутатом, приймати участь у сесіях та інше.

Рік тому, коли я прийшов на першу в своєму житті сесію в облраду, у мене було дуже багато ідей і наснаги, щоб їх реалізувати. І от, першочерговим завданням, яке стояло перед мною, було модернізувати трасу міжнародного значення, яка проходить через всі обрані мною райони. До речі, це я і обіцяв зробити в першу чергу своїм виборцям в ході передвиборчої кампанії. Я і не уявляв, наскільки хвилює людей це питання. Був випадок, коли мені зателефонували вночі. Голос співрозмовника тремтів від жаху. Він розказав, що в селищі Лемеші, через яке пролягає саме ця траса, невідомий збив маленьку дівчинку. На той час вона знаходились в лікарні в дуже тяжкому стані. Мене попросили про допомогу. Справа в тому, що дівчинці зробили операцію, всі ліки були надані оперативно. Але вона не приходила до тями. Потрібні були досвідчені медики і апаратура, які б визначили точний діагноз. Я відповів, що можу запросити досвідчених лікарів. Але в слухавку почув лише гудки. Я думаю, що вони хотіли грошей. Наступної ночі мені знову зателефонували.  Мене попросили допомоги досвідчених лікарів. Я звернувся до клініки «Борис». З лікарями я домовився про те, щоб перевезти дівчинку до Києва. Щодо мене, то до цієї жахливої історії, я був зовсім іншою людиною. Раніше такий випадок я б використав собі на руку в ході передвиборчої кампанії. Але зараз я розумію, що на чужому нещасті щастя не побудуєш. Коли я побачив очі мешканців, які були повні страху та надії на мене, я зрозумів, що з цим не треба гратися. До речі, мати цієї дівчинки загинула саме на цій трасі, її також збили. На превеликий жаль, дівчинка таки померла. Хоч вона і пролежала в одній з найкращих лікарень міста Києва, проте її життя підтримували штучно. Я був настільки вражений таким випадком, що поїхав в Лемеші і зібрав людей. Ми разом помолилися за померлу дівчинку і прийняли рішення про негайну модернізацію траси. В ході передвиборчої кампанії саме в Лемешах я зайняв перше місце.

–          Яких результатів Вам вдалось досягти як депутату?

На  ділянках автостради Е-95, які проходять через населені пункти мого виборчого округу,  немає ні світлофорів, ні належного освітлення траси. Хоча на узбіччі стоять знаки обмеження швидкості, проте водії на них зовсім не звертають уваги. Деякі навіть навмисно створюють перегони – такий собі вид спорту. Проте, ніхто не навіть не думає про можливу загрозу людським життям. На сесії в облраді я підняв питання безпеки пішоходів на дорогах Чернігівщини. Але зустрічної реакції  депутатів у відповідь так і не дочекався. Розуміючи всю важливість проблеми, я звернувся письмово до губернатора Чернігівської області. Але від нього ніякої відповіді теж не отримав. Проте, що може бути важливішим, ніж людські життя? Щороку дуже багато людей гинуть в дорожньо-транспортних пригодах на дорогах Чернігівщини та від вживання наркотиків. Тоді я вирішив скласти мапу зон смерті по Чернігівській області. Почав писати листи, депутатські звернення до губернатора та керівників органів влади. На черговій сесії я знову підняв цю проблему. І дуже здивувався, коли мене все-таки почули. На цій трасі встановили знак обмеження швидкості. Також встановили ще один попереджувальний знак: «Не спи за кермом. Збережи своє та життя інших». Треба відмітити, що коли ми рахуємо бюджетні кошти, то гроші знаходяться на що завгодно, окрім нагальних проблем.

Зараз 65%  молоді від 15 до 35 років в нашій області вживають наркотики. Наприклад, в Козелецькому районі є два інспектори, які борються з незаконним обігом наркотичних речовин. Але що можуть зробити тільки ці два чоловіки? Практично нічого. Цікаво, що в районі починає створюватися хоч якась видимість роботи, коли туди приїжджають високопоставлені чиновники. Але тільки вони їдуть додому, все повертається до попереднього темпу життя. Щодо мене, то я вже давно став помічати, що для людей немає нічого святого. В Козельці за будинком культури, аптеками і навіть церквами валяються банки з-під пива, цигарки та використані  шприци. Поруч зі школами незаконно продають алкогольні та тютюнові вироби. Я вже мовчу про міський парк. Там таке можна знайти, що мені навіть соромно про це говорити. Спочатку дитина пробує алкоголь, потім йдуть наркотики, а за ними і смерть. Молодь просто спивається і деградує. Куди ми прямуємо? Треба негайно щось робити.

–          Які плани на майбутнє?

З наступного тижня ми починаємо обговорювати створення всеукраїнського сайту «Хода проти смерті». На цьому сайті будемо мати не тільки інформацію про Чернігівщину, а також з інших регіонів України. Для цього потрібно об’єднання депутатів рад різних рівнів незалежно від політичної приналежності. Буде створено гарячу лінію, на яку люди зможуть телефонувати та повідомляти про існуючі проблеми, наприклад: «в певному населеному пункті не в тому місці стоїть дорожній знак, що спричиняє ДТП і гинуть  люди». Або – «в будинку регулярно пахне ацетоном, є підозри що там діє наркопритон». Ми реєструємо повідомлення, яке може бути анонімним. Якщо людина хоче щоб її повідомили про результат вирішення проблеми, то вона залишає свої контактні дані.

Ми передаємо інформацію безпосередньо керівникам державних служб за відповідними напрямками, які потім інформують про перевірку і що було зроблено.  Я сподіваюсь, що на цій намальованій нами мапі, зони смерті будуть з часом звужуватись. Якщо виникнуть  питання, які не можна буде вирішити на місцевому рівні, будемо виходити з законодавчими ініціативами на центральні органи влади.

Зараз я шукаю партнерів по Україні. Я не хочу політизувати цей проект, як проект однієї політичної сили. Якщо є свідомий депутат в іншій області і він готовий взяти на себе функції оголошувати та поширювати інформацію про ініціативу «Хода проти смерті», ми будемо тільки раді. Я вважаю цей проект цікавим для депутатів, які бажають проявити себе и бути корисними для громади.

–          Як суспільство та колеги-депутати оцінюють Вашу діяльність?

Про те, що я розповідаю, кажуть так: «Піариться, заробляє гроші». Де я їх заробляю? Який в мене може бути тут прибуток? Я відверто прийшов працювати для громадян, своїх виборців, на територію Чернігівщини і бачу реальні проблеми, котрі потрібно вирішувати. Для мене це – громадська робота від якої отримую задоволення. Я не звик працювати імітуючи. Як працює більшість наших чиновників? Якщо запитати: що ви зробили –  скажуть – написали доповідну записку. Державна служба і органи місцевого самоврядування, вони є в усіх країнах. Але більшість функцій, які виконують наші  чиновники, насправді виконує неурядовий сектор – громадські організації – вони більш ефективно діють.

І закликаю не бути байдужими та об’єднати зусилля громади та депутатів, щодо підняття гострих проблем та важливих громади Чернігівщини, ініціювання їх вирішення депутатами через звернення до державних органів та установ відповідно до їх компетенції.

Інтерв’ю проводив Дмитро Підгорний

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>