Роль телебачення у розвитку благодійності *

Щоранку, крім вихідних, в ефірі каналу «Кіровоград» виходить інформаційно – розважальне шоу «Ранкова кава». Програма створена для того, щоб заряджати своїх глядачів енергією та дарувати добрий настрій. Студія відкрита для спілкування з усіма бажаючими телефоном, через Інтернет, і, безумовно, на чашечку ранкової кави в студію щоранку приходять різні гості, які готові розповісти цікаві історії та дати корисну пораду. А також «Ранкова кава» – майданчик, на якому ведучі здійснюють різні соціальні експерименти, зокрема – новорічну акцію для своїх глядачів (можна було здійснити свою давню мрію за підтримки ведучих й друзів програми), акцію до Дня Перемоги (проект для ветеранів Великої Вітчизняної війни). Власне, про реалізовані акції та плани на майбутнє, ми й спілкувалися з Оленою Квашею – ведучою програми «Ранкова кава», співавтором проектів одразу по закінченню першого етапу «Школи громадської участі», яка реалізується Інститутом соціокультурного менеджменту (ІСКМ) за фінансової підтримки Фонду ім. Ч.С. Мотта. Перший етап було проведено 20-28 червня.

– Олено, розкажіть про перший соціальний проект «Ранкової кави», як він з’явився, що було складно, що легко?

– Знаєте, наша програма щоранку має бути легкою, позитивною, доброю, якщо хочете. Напередодні Нового року працювати над програмами – дуже відповідальна місія. Все начебто просякнуте передчуттям новорічного дива, і ми (Олексій Мак, мій партнер по програмі і я) подумали, а чому б нам не зробити кілька нестандартних кроків, відійти від просто ранкового інформаційно – розважального шоу, переступити на наступну сходинку. І вирішили зробити такий проект, який б дозволив людям отримати не тільки гарний настрій або призи. Ми хотіли, щоб це був дійсно цікавий, добрий проект для людей, щоб люди відчули дух новорічного дива й отримали яскравий приклад того, що регіональне телебачення дуже близьке до людей. В результаті ми оголосили конкурс під назвою «Новорічні мрії збуваються з «Ранковою кавою» – ми пропонували людям, абсолютно не соромлячись, надсилати нам смс – повідомлення зі своїми новорічними мріями. Звісно ж, ми визначили коло питань,  які не в змозі вирішити, оскільки ми не є компанією – мільйонером і не все в наших силах. Ми отримали достатньо велику кількість смс – повідомлень (близько сотні) і незабаром наступила проблема вибору, про яку, до речі, йшлося під час тренінгу ІСКМ «Анімація громадської діяльності» .Проблема кому допомогти, а кому ні, кого обрати і як бути в такій ситуації. Насправді, це був найскладніший момент, повірте, це набагато складніше ніж просто створити проект, його оболонку, працювати над його наповненням… Врешті, ми розпочали обирати тих людей, над мріями яких ми вирішили попрацювати – спочатку їх було п’ятеро, згодом цифра збільшилася до десяти, проте, саме до Нового року, нам вдалося здійснити мрії тільки п’ятьох наших глядачів. Дуже приємно було допомогти жінці, яка була при надії на час проведення акції і попрохала у Діда Мороза та Снігуроньки дитячий візочок. Були глядачі, які мріяли потрапити в студію під час прямого ефіру, зокрема, мама двох дівчаток, Лізи та Габріелли, які є нашими постійними глядачами, написала, що її дівчатка мріють прийти в судію і розповісти вірші, тому телевізійні Дід Мороз та Снігуронька з приємністю зустріли маленьких глядачок. Були й дорослі, які хотіли завітати в студію. Також було дуже приємно працювати над мрією дівчинки, зараз вже випускниці 11 класу, яка мріяла про набір «Лєго» для занять робототехнікою, і не для себе, а для гуртка у її школі (Нова Прага, Олександрійський район, Кіровоградської області). До речі, саме той факт, що Гуллєр Єрьоменко просила не для себе цей набір, а для інших школярів й був для нас найбільш значимим. Дівчина в прямому ефірі сказала, що для себе вона спробує все зробити самостійно, тобто її власні мрії будуть здійснюватися її власними силами, а от школярам, які стали її наслідувати й займатися робототехнікою набори були б дуже гарним й потрібним подарунком. Ще була одна колективна мрія молодіжного театру «Резонанс» (Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка), які готувалися до святкування свого 50-річчя – актори на чолі з їхнім керівником Іриною Дейнекіною звернулися до нас з проханням допомогти їм придбати якісне обладнання для роботи на сцені (світло, звук). І ми вирішили, що це також потребує уваги, оскільки театр відомий і, без перебільшень, надавав і надає стартові площадки багатьом поколінням акторів і просто талановитим людям. Це обладнання буде слугувати не один сезон, завжди допомагати робити чудові заходи, нові актори будуть пробувати себе у нових ролях. Звичайно, це не весь спектр прохань та мрій, це тільки ті, що запам’яталися найбільше.

– Що Вас найбільше здивувало під час роботи над проектом, можливо, якась конкретна мрія?

– Здивувало те, що багато людей, які отримали новорічний дарунок у нас в студії, говорили про те, що не вірили, що на їх смс – повідомлення дадуть позитивну відповідь, допоможуть. Думаю, варто попрацювати команді справжнього Діда Мороза над власним іміджем в Кіровоградській області, варто повертати віру в диво, тим більше, новорічне))))

– Олено, Ви сказали, що не всі мрії програма могла дозволити собі реалізувати самостійно, зокрема, сценічне обладнання, набори «Лєго», це вже немалі гроші, як знайшли можливість вирішити питання?

– Ось цей момент, на справді, як не дивно, не був найскладнішим, ми просто звернулися до відомих кіровоградців, які колись приходили до нас в студію як гості або просто допомагали нашій програмі і отримали від них підтримку і цього разу. Приємно, що допомагали як представники влади так і бізнес. Все просто – потрібно просто захотіти щось зробити і почати щось для цього робити. Отже, ми перетворили наш гостьовий диван в ту платформу, яка допомогла багатьом ось в цьому конкретному проекті. Можна сказати, що цей перший новорічний досвід підштовхнув нас до іншого проекту, який ми реалізували вже для ветеранів Великої Вітчизняної війни – «Мрія ветерана». Якщо у попередньому проекті ми не ставили ніяких фільтрів, а просто запропонували всім бажаючим звертатися, то цього разу аудиторія проекту була чітко визначена, приємно, що проект знайшов свого глядача й читача (до речі, в цьому проекті, ми поєднали потужності телепроекту з обласним радіо «Скіфіяцентр» та обласним офіційним виданням Кіровоградської обласної ради й облдержадміністрації «Народне слово»). Проект знайшов й своїх помічників. А найбільш приємно, що їхня кількість збільшилася, а відповідно й кількість реалізованих прохань збільшилася до тридцяти. Приємно, що до лав «донорів» вступили й громадські організації, які прийшли до нас на допомогу. Ми навіть не очікували, що третій сектор зреагує, тому що були й конкретно матеріальні прохання. І тут сталося диво, тому що як правило, громадські організації самі залежать від донорів, фінансової підтримки. Але тут конкретно включилися 3 громадські організації, які сказали, що готові долучитися до проекту. Це й наші старі знайомі – громадська організація Інститут соціокультурного менеджменту. Бабуся зі Знам’янки була дуже рада отримати радіоприймач, який ми їй вручили від цієї організації. Приємно, що телефонували люди, які знають про проблеми ветеранів, іноді це були їх сусіди. Благодійний фонд «Розвиток Кіровоградщини» також нам допоміг. Велике спасибі Ользі Шелест і всім співробітникам фонду, які допомогли нам вирішити матеріальні проблеми, пов’язані із засобами реабілітації. Людям потрібні були інвалідні візки і нам допомогли їх доставити. Представники організації «Правозахист» також зважилися нам допомогти у транспортуванні велосипеда, як подарунок від телерадіокомпанії 87-річному ветерану в Онуфріївки. Також дякуємо Юрію Семенюку керівнику організаційного відділу апарату Кіровоградської обласної ради, який допомагав налагоджувати зв’язки з депутатами. Приємно, що наш проект повернув зір двом ветеранам за сприяння Олександра Шаталова – першого заступника голови обласної ради… Так приємно зараз сказати таку фразу – і таких добрих справ досить багато, і людей, які нам допомогли – також дуже багато! Один з найяскравіших прикладів соціальних ініціатив телекомпанії «Кіровоград» – це ще один телепроект, який називається «Я ваша дитина», ініційований генеральним директором телерадіокомпанії Вадимом Мурованим. Мета програми – допомогти дітям сиротам знайти родину. Ми намагаємося зробити цю роботу дуже якісно – показати дитину, дати їй можливість бути побаченим, і навіть привести якийсь позитивний елемент в дитячий будинок або інтернат, тому що робота телевізійної групи має певну магію, свої секрети і дітям це цікаво. Ми це бачимо, ми з ними спілкуємося, тобто це входження чогось нового в їхній світ. Нам приємно, що вже з’явилися перші відгуки, що є люди, які не лінуються телефонувати до служби з питань усиновлення. Вони дзвонять і в будні, і на вихідні, цікавляться і процедурою, і конкретними дітьми, яких ми вже показали. Ми їх транслюємо в прямому ефірі на каналі «Кіровоград» і в «Ранковій каві» в тому числі, між програмами, а також на нашому офіційному сайті – www.kodtrk.tv  Тобто, це теж такий своєрідний соціальний сегмент, який вписується і переплітається з іншими завданнями, які виконує телерадіокомпанія.

Приємно йти на роботу і робити, речі, які приносять людям радість. І дуже приємно, коли у тебе є однодумці-колеги й однодумці з іншого боку екрану. Радує, що є контакт і є довіра. Це найдорожче, на мою думку, що може бути у телепрограми. І чим більше з’явиться у нас таких проектів – з добром до людей, тим більше буде довіри до телебачення. Більше буде довіри у людей один до одного. Думаю, з’явиться більше людей, які захочуть щось зробити, змінити самостійно, стати для когось позитивним прикладом. І мені здається, що тоді багато речей будуть виглядати зовсім по-іншому… і на екрані, в тому числі.

– Плани на новий сезон? Що варто очікувати в новому сезоні «Ранкової кави»?

– Якщо говорити в контекст соціальної анімації, першу інформацію ми отримали підчас тренінгу ІСКМ «Анімація Громадської діяльності« в рамках «Школи Громадської участі». Це цікаво, спробуємо використати ці знання в практичній площині. Сподіваємося, що нам вдасться збільшити кількість небайдужих людей, готових до змін. Дуже добре, що під час тренінгу вдалося познайомитися з представниками різних організацій з абсолютно різних куточків України. Це надало можливість розширити нашу контактну базу, дізнатися дуже багато цікавих речей, які відбуваються в інших областях. Наші подальші плани … працювати над новорічним проектом «Мрії збуваються 2», і не тільки, проте, нехай це буде наша невеличка телевізійна інтрига, все можна буде побачити на каналі «Кіровоград», програма «Ранкова кава».

* – «НДО-Іформ» №1(46), 2012

Оксана Набока