Розвиток громадських ініціатив в епоху діджиталізації*

Filed under Новини, Статті

12Діджиталізація нашого повсякденного життя та залучення користувачів України у глобальне цифрове середовище дуже важливо. Який би ми проект не брали, завжди оцінюється цільова аудиторія. Інформаційне суспільство нове явище і новий етапу розвитку сучасної цивілізації, що характеризується збільшенням ролі інформації й знань у житті людей і їх активним спілкуванням між собою. Цифровий вибух, свідками якого ми є, супроводжується появою нових інформаційних технологій і пристроїв, розвиток яких сприяє створенню єдиного інформаційного простору, не обмеженого локальним рівнем. Тому що він являє собою сукупність глобальних баз інформації і банків даних, швидкісних технологій передачі контенту і відкритих мереж, що функціонують на основі єдиних стандартів і забезпечують комплексі інформаційну взаємодію інституцій і громадян.
 

За даними дослідження стану цифрового середовища України в 2016 році очима ООН та інших світових організацій, орієнтовна кількість користувачів Інтернет складає близько 22 мільйонів осіба активних користувачів соціальних мереж приблизно 16 мільйонів. Дослідження компанії Kantar TNS на замовлення Google показало, що станом на липень 2017 року 66% опитаних українців регулярно користуються Інтернетом для особистих цілей. Найактивнішими користувачами є люди віком від 25-34 років з часткою 27% і люди віком від 35-44% з часткою 23%. Сьогодні на одного українця припадає 1,4 підключеного до Інтернету пристрою. При цьому на одного українського користувача віком від 16 до 44 років вже припадає 2 і більше пристроїв з доступом до мережі. Тобто активна категорія населення, яка бере участь у наших ініціативах має відповідний гаджетПоширеність Інтернету в Україні постійно зростає, але на сьогодні його поширення в селах дуже низьке – 4%, тоді як у містах складає 90%. На сьогоднішній день смартфон є першим засобом комунікації, усе більше українців обирають його для користування Інтернетом близько 45%.

Тому вся наша надія, в першу чергу, на мобільний Інтернет і на те, що найближчого десятиліття домінуючою технологією бездротового звязку має стати 4G. В Україні, на жаль, у 2018 році тільки половина населення буде користуватися 3G, ще тільки триває підготовка до запровадження нового стандарту 4G в 2018 році, хоча в світі його вже використовують майже 170 країн. Брак нормального звязку стримує започаткування великих проектів і покращення якості нашого життя, адже встановлено, що в більшості європейських країн подвоєння обсягу 3G-даних призвело до додаткового збільшення ВВП на 0,5%. Що роблять наші люди в Інтернеті: 80% – соціальні мережі, 72% – доступ до пошти, 65% – перегляд безкоштовного відео на YouTube. До трійки найпопулярніших сайтів в Україні станом на серпень 2017 входять Google, YouTube, Facebook. Я хочу розповісти вам про Естоніюяка за два з половиною десятиліття після розпаду Радянського Союзу випередила всю планету за якістю та ефективністю державних електронних послуг. Це та країна, яка на сьогоднішній день дозволила людям обирати парламент через Інтернет, провела перший в світі електронний перепис населення і першою в світі запропонувала іноземцям отримати її цифрове громадянство. Світовий Банк вже надає Естонії вищі рейтинги за її сусідів.

Принципи, на яких побудований естонський Інтернетуряд:
Принцип №1: Стабільні і продумані інвестиціїМісцевий уряд вирішив, що використання Інтернету та цифрових технологій допоможе скоротити витрати для організації державних послуг і сьогодні, незалежно від розстановки політичних силЕстонія щороку витрачає близько 60 мільйонів доларів на побудову інформаційного суспільства.
Принцип №2:«У кожного громадянина має бути свій персональний кодВ Естонії це робиться за допомогою універсальної ID-картки. Її використовують, щоб авторизуватися на сайтах банків, державних організацій і лікарень в цілому можна скористатися чотирма тисячами різних сервісів від покупки ліцензії на рибну ловлю до оплати проїзду в громадському транспорті. Щоб люди могли взаємодіяти з державою і один з одним, 2000 року уряд дозволив підписувати цифровими підписами будьякі документи.
Принцип №3: Розвивати місцеві компанії, а не користуватися закордонними розробкамиЕстонія майже не платить за ліцензії великим міжнародним ІТкомпаніям: в країні широко використовуються вільне програмне забезпечення та розробки місцевих компаній. найбільша з них – Nortal, яка одночасно є найбільшою ІТкомпанією прибалтики. Фахівці Nortal розробили онлайнсервіси держпослуг не тільки для Естонії, а й для Фінляндії, Литви, Катару та Оману. Великі дані допомагають аналізувати контекст і пропонувати сервіси для кожного користувача індивідуально – поки таких онлайндержпослуг немає в інших країнах світу.

Принцип №4: Навчати населення цифрової грамотності.
З кінця 1990-х усі школи в країні мають доступ до Інтернету. Уряд також інвестує в освіту для старшого покоління наприклад, в 2009 році була запущена програма для літніх людей OLE KAASAS («Будь включеним»), в рамках якої проводилися заняття по всій країні і виділялися субсидії на купівлю компютерів для пенсіонерів. Тільки за перших два роки було навчено 40 тисяч чоловік.
Принцип №5: Продумати систему захисту особистих даних.
В Естонії немає єдиного сховища даних, вся інформація розподілена між різними інституціямиДержавні організації можуть обмінюватися даними за допомогою системи X-ROAD, але всі переміщення відстежуютьсяКожна дія людини або посадової особи, яка запитує інформаціюзалишає слід. При цьому держслужбовці повинні вказувати причину запиту. Якщо вони роблять щось необґрунтовано, громадяни можуть звернутися до інспекції із захисту даних, яка є підрозділом міністерства юстиції.
Принцип №6: Запровадити систему захисту від кібератак.
Система держпослуг, сайти банків і ЗМІ іноді піддаються потужним кібератакам. Після однієї з них
у
2007 році Естонія дозволила НАТО побудувати в Таллінні центр захисту від кібертероризму, а Інтернетбезпека стала однією з головних тем державної повістки. Уряд країни збирається піти далі і орендувати добре захищені зарубіжні сервери, так звані «цифрові посольства» в дружніх державах, щоб зберігати на них копії всіх важливих баз даних і сервісів, які у разі масової атаки на країну забезпечать безперебійну роботу всіх найважливіших служб.
Принцип №7: Експортувати електронну інфраструктуру в інші країни.
Розвинена система електронних держпослуг не тільки полегшує життя естонців і допомагає їм краще пристосуватися до життя в епоху поширення Інтернету, але може допомогти і громадянам інших держав. Естонія є першою країною, що пропонує E-RESIDENCY – цифрову ідентифікаціющо видається урядом і є доступною для громадян будьякої країни. Ця програма пропонує свободу для легкого створення та ведення міжнародного бізнесу у довіреному середовищі ЄС.

Повертаючись до України, як повідомляє Державне агентство з питань електронного урядування в концепції розвитку до 2020 року, пріоритетними напрямками і ключовими задачами для громадян та бізнесу мають стати такі доступні, зручні і не корупційні електронні послуги:
Модернізація публічних послуг для громадян та бізнесу – електронні послуги, електронна ідентифікаціяелектронна участь громадян, відкриті дані;
Модернізація публічних послуг для органів влади – електронна взаємодія ресурсів, електронний документообіг, Еурядування базовими галузямиНаразі в Україні впроваджено 30 загальнодержавних послуг. До кінця 2018 року їхня кількість зросте до 100. Нова система має спростити життя громадянам бігати мають дані, а не люди.

Завдяки мережі Інтернет більшість інформації є у вільному доступі, але треба вміти її знайти і використати. Доведено те, що є наявність двостороннього звязку між рівнем розвитку громадянського суспільства та станом, у якому знаходяться ЗМІ, в тому числі цифрові. З одного боку, преса, радіо, телебачення є необхідним інструментом, за допомогою якого встановлюється рівновага між державою та групами активних громадян. З іншого тільки в громадянському суспільстві можлива справжня свобода слова та незалежність ЗМІ. Звідси походить одне з основних завдань ЗМІ виховання громадянської компетенції, показ етичних цінностей громадянського суспільства шляхом інформаційного просування інтересів будьяких груп населення.
Отже, розглянемо звідки українці дізнаються новини і отримують інформацію: 51% українців дізнається новини з українських ІнтернетЗМІ, читаючи їх щонайменше раз в тиждень, ще 26% населення з українського радіо, 18% – протягом тижня хоча б раз дізнавались новини з української друкованої преси. Але надалі головним джерелом інформації для українців залишається загальнонаціональне телебачення – 73%, щоправда, за останній рік ця цифра скоротилась на 7%. Якщо говорити про довіру до загальнонаціональних ЗМІ, то варто зазначити, що телебаченню все ще довіряє більше половини українців (54%), в той час як ІнтернетЗМІ – 48% (рік тому – 52%).
Радіоновинам довіряють рівно третина, а друкованим ЗМІ – 28%. В ІнтернетЗМІ якість подання інформації вища ніж у ТБ зручність користування відзначили 83%, оперативність – 77%, повноту поданої інформації – 64%, а обєктивність та достовірність – 59%.
Існує проблема взаємозвязку НДО та засобів масової інформації, що є однією з найскладніших, і це зумовлено, перед усім, різними підходами до побудови цих інституцій. Специфіка громадських організацій у їх незалежності від держави, некомерційному характері діяльності, її корисності для своїх членів та суспільства в цілому. ЗМІ у своїй більшості належать до комерційного сектору або до державних структур, що викликає характер залежностіоскільки саме від них те чи інше видання отримує дотації, оплату послуг, певні пільги.
Ця обставина спонукає журналістів виявляти лояльність до бізнесу або органів місцевого самоврядування, котрі у своїх орієнтаціях надають перевагу політичним колізіям, лишаючи поза увагою низові громадські ініціативи з рішення проблем населення.
В Україні вже давно назріла проблема з правовим статусом ІнтернетЗМІ, що спричиняє правову колізію і призводить до незадовільного забезпечення громадян інформацією Тому громадські організації самі повинні ставати джерелом розповсюдження правдивої і актуальної інформації і створювати прототипи цифрових медіа у нових форматах діджиталкомунікацій, використовуючи власні вебсайти та акаунти в популярних соціальних мережах, такі інструменти як аудіоподкастивебконференції, відеомости, інфографіку та мультимедіа! До сильних сторін видань громадських організацій треба віднести такі як актуальність проблем, які ними порушуються, адресність інформації і запитів, налагоджений зворотній звязок із читачем, гнучкість і незалежність. І томувикористання цифрових можливостей для центрів місцевої активності і громадських організацій сьогодні як ніколи актуальне.
* – Матеріали національної конференції “Соціальна анімація для розвитку культури та громад-3″

Додатково:

Матеріали національної конференції “Соціальна анімація для розвитку культури та громад″

Матеріали національної конференції “Соціальна анімація для розвитку культури та громад-2″

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>