10 діджитал-стратегій в допомогу громадським активістам

Стратегічний підхід у розвитку громади, оскільки так ми можемо організувати нашу діяльність відповідно сучасним тенденціям та можливостям для своєї організації. Пропонуємо розглянути і взяти у роботу 10 цифрових стратегій, які допоможуть у роботі з громадою.

Стратегія №1 – розуміння повного циклу цифрового комунікаційного процесу

Цифровий комунікаційний процес відбувається на 7-ми етапах.

• Створення інформації (або контенту), тобто тексту, зображення, відео і метаданих (пояснень) до них.
• Вибір каналів комунікації з отримувачами інформації. Специфічні сценарії і вимоги до повідомлень (новин), адаптація контенту до цифрових ресурсів.
• Чітка ідентифікація цільової аудиторії (отримувачів інформації), категорій членів громади та спільнот (поширювачів інформації), розуміння “теорії поколінь” та різних вікових потреб і можливостей у цифровому середовищі.
• Способи передачі контенту і новин в першу чергу через власні ресурси ГО, використання оптимального набору цифрових ресурсів для контакту з цільовою аудиторією. Акаунти, поштові сервіси, месенджери та інші різноманітні інструменти зв’язку.
• Зворотній зв’язок з цільовою аудиторією, конверсія контактів в учасників комунікації, підписників та згодом в своїх союзників.
• Створення та архівація баз даних, аналітика і фіксація показників цифрових ресурсів.
• Протидія інформаційним конфліктам і провокаціям, захищеність від вірусів, зламів та інших небезпек в діяльності цифрових ресурсів.

Стратегія №2 – тематика контенту, знання та використання місцевих «фішок» для популяризації цифрових ресурсів громади.

Висвітлення подій і проблем з життя громади, історій успіху, історії населеного пункту і плани його розвитку, відомостей про туристичні об’єкти, ремесла та бізнес, екологію, відомі особистості та агентів впливу.

Треба активно шукати і пропагувати відомих сучасників-земляків, особливо популярних серед молоді людей. Гаряча тематика сьогодення – це ЕКО-проблеми, захист довкілля, роздільний збір твердих побутових відходів, енергоефективність, альтернативна енергетика та інше.

Методика AIDA.

Методика роботи з контентом, яка працює на рівні поведінкової психології людини. Контент, який захоплює увагу, викликає інтерес і бажання, підштовхує до дії. Такий прийом використовують маркетологи згідно з формулою AIDA. Формулу придумав американський адвокат в області реклами Елмо Льюїс в 1896 році. Вона універсальна і підходить різним напрямкам бізнесу, масовим продуктам, соціальним проектам і вузьким аудиторіям.

Що таке AIDA?

• Attention – увага

Щоб залучити користувачів на ваш сайт, в першу чергу потрібно пропрацювати його головну сторінку. Завдання першої сторінки – звернути увагу користувача на її зміст (контент) і вигляд.

• Interest – інтерес.

Увагу користувача привернула атмосфера, яку ви створили на першій сторінці. Тепер за формулою AIDA потрібно зацікавити його. Розкажіть про свою ідею, акцію, або використайте “фішку” з інформацією яка “зачепить за живе” користувача.

• Desire – бажання.

Увагу користувача привернула атмосфера, яку ви створили на першій сторінці. Тепер за формулою AIDA потрібно зацікавити його. Розкажіть про свою ідею, акцію, або використайте “фішку” з інформацією яка “зачепить за живе” користувача.

• Action – дія.

Коли ви зацікавили користувача і “зачепили” його, настав час діяти. Дія залежить від цілей вашої громади. Це може бути бажання людей допомогти (фандрейзінг), приєднатись до акції, а може зв’язатись з вами або просто підписатись на розсилку.

Суть цієї моделі полягає в тому, що ідеальне звернення до аудиторії першочергово повинно залучати мимовільну увагу. Шляхи досягнення цієї мети досить різноманітні: використання контрастів, яскраве, оригінальне кольорове оформлення; помітний малюнок; курйозні рішення в розташуванні звернення (наприклад, приміщення тексту послання «догори ногами»); шокування аудиторії тощо. Після того як увагу аудиторії залучено, звернення має утримати її інтерес. Для цього воно може містити обіцянку задоволення потреб адресата, бути оригінальним, цікавим за формою і лаконічним.

Стратегія №3 – це ідентифікація цільової аудиторії, розуміння структури місцевої громади і фіксація наявних локальних цифрових ресурсів.

Кожен із нас повинен знати з ким він працює, яка в нас ситуація і ми говоримо зараз не про міста-мільйонники, а про районні містечка, там де 10-20 тисяч населення, може трішки більше. Для цього вивчаємо дані про цільову громаду міста. Якщо у нас стратегічно є напрямок розвитку будь-якого нашого Інтернет-проекту на місці, в закладі культури, то зрозуміло, що цими речами може зацікавитися молодь і допомогти нам багато в чому. Тому я завжди вивчаю скільки навчальних закладів є в громаді, скільки в них навчається дітей.

Взагалі якою технологією ми користуємося для залучення людей: от, наприклад, є у нас спочатку сто осіб, де у кожного є родичі, друзі, знайомі і це, зазвичай, як мінімум від 20 до 50 осіб – це ефект соціальних мереж, і це ще тільки перша хвиля. Ми всі десь прописані, ми всі з паспортами ходимо на вибори, чому нам досі не дають доступ до баз інформації? На цих базах ми точно зможемо зробити ефективний проєкт.

Стратегія №4 – планування ресурсів громади у мережі Інтернет.

Стратегія передбачає планування ресурсів як матеріальних, так і нематеріальних (road map for digital project), рекомендований мінімальний комплекс цифрових ресурсів для представництва громади у глобальній мережі Інтернет, насамперед, створення її власного сайту.

Стандарти у розробці веб-ресурсів з точки зору дизайну та взаємодії з користувачем, а також деякі важливі вимоги до сайтів «нового покоління»:

• Треба створювати зручні у користуванні ресурси, доступні для всіх і на любому пристрої, з обов’язковою наявністю адаптованої мобільної версії сайту.
• Не забувати про принцип №1 – взаємодію з користувачами, сайт має допомагати їм знайти спільну мову з громадою, владою, бізнесом і бути сервісом, а не просто інфо-сторінкою.
• Пам’ятати, що при проектуванні сайту треба керуватися «правилом трьох кліків» – кожен користувач має знайти всю необхідну інформацію, зробивши максимум три кліки.
• Користувач має отримати доступ до всіх основних атрибутів електронної демократії – адміндопомоги в онлайн-режимі, форм для звернень, публічних обговорень ініціатив, до проведення опитувань щодо нагальних проблем громади, а також автоматизованого процесу голосування.
• Для ГО обов’язкова система відкритого бюджету, побудована з використанням технології API, що має включати аналіз показників бюджету організації, джерелами фінансування та його одержувачами.

Стратегія №5 – допоміжні сервіси для отримання аналітики, поліпшення якості комунікації і покращення роботи всього цифрового проєкту громади.

Аналітика та допоміжні ресурси Google

Актуальне на сьогодні завдання: прив’язати сайти ГО, громади та ваш новий сайт до Google Analytics – спеціальної системи, що аналізує поведінку користувачів на сайті і надає показники з охопленням і конверсіям. Друге, це використання додаткових продуктів від Google (YouTube, Google Диск, Google Календар і Google Analytics).

Google для некомерційних організацій

В Україні почала діяти програма «Google для некомерційних організацій». Учасники програми Google для неприбуткових організацій, що відповідають вимогам, отримують доступ до продуктів Google, які допомагають знаходити нових жертводавців, волонтерів і спонсорів, працювати ефективніше тощо. Зараз програма Google для неприбуткових організацій доступна в понад 50 країнах.

Учасникам програми Google для неприбуткових організацій доступні перелічені нижче продукти:

• G Suite для неприбуткових організацій і знижки на G Suite Business та Enterprise.
• Google Ad Grants.
• Програма YouTube для неприбуткових організацій.
• Платформа Google Карт.

Стратегія №6 – правила розкрутки власних ресурсів, SMM-стратегії для нарощення цільового трафіку і охоплення аудиторії, ефективна комунікація і зворотній зв’язок, підписки та інтеграція із сторонніми ресурсами, створення необхідних акаунтів ГО в профільних базах.

Дана стратегія передбачає крос-промоушн і правила розкрутки власних ресурсів, SEO для сайту, SMM-стратегії, розсилки новин і охоплення аудиторії, ефективна комунікація і зворотній̆ зв’язок, підписки та інтеграція із сторонніми ресурсами, створення необхідних акаунтів ГО в профільних базах.

«Call to Action» – заклик до дії – такий зараз головний слоган діяльності і ефективної комунікації в Інтернеті. А золоте правило цифрового маркетингу – головне не лайки, а конверсія.

Зосередимося на основних поняттях:

SEO – абревіатура англомовної фрази «search engines optimization», оптимізація сайту в пошукових системах, тобто, проведення заходів з просування сайту на верхні позиції в результатах пошуку.

SMM – це абревіатура англомовної фрази «social media marketing», що описує просування сайтів в соціальних мережах, на форумах, на порталах і так далі.

Отже, SMM – метод залучення трафіку користувачів на сайт, що просувається, напряму, а не через пошукові машини. Пояснення принципів дії платних інструментів цифрового маркетингу: таргетованої реклами Facebook, Instagram і контекстної реклами Google Ads.

Стратегія №7 – створення та використання баз контактів, архівація, обмін даними. Доступ до електронних реєстрів громадян.

Створення та використання бази контактів для проекту НДО, архівація, обмін даними, розсилки і інструменти нарощення цільового трафіку. Рекомендую під час активної комунікації і проведення заходів регулярно отримувати дані користувачів (як мінімум телефон + поштову адресу + ім’я), а також відкрити для проекту акаунт на Google Диску з безкоштовними 15 Гб вільного місця, щоб зберігати там, крім контактів, фотографії, текстові документи, проекти, малюнки, аудіозаписи, відео тощо.

Актуальні завдання для ГО – створити електронний реєстр потенційних та існуючих волонтерів громадської організації, електронний реєстр підприємств та установ. Також зауважу, що дуже бажана координація дій цільової громади з міською або обласною радами, оскільки у затверджених ними регіональних програмах інформатизації передбачається впровадження рішень для управління територіальними громад.

Стратегія №8 – власність НДО, закони медійної грамотності та цифрової етики, охорона інтелектуальної власності в Інтернеті та персональних даних, використання ліцензійного програмного забезпечення.

Стратегія ввібрала в себе закони медійної грамотності та цифрової етики, дотримання авторських прав та охорона інтелектуальної власності в Інтернеті, розуміння обробки персональних даних і використання ліцензійного програмного забезпечення.

Власність на торгову марку ГО можна перевірити в базі Укрпатенту – http://base.uipv.org.

Україна посідає одне з перших місць у світі за поширення неліцензійного софту, 82% програмного забезпечення у нас неліцензійне, а 79% організацій мали проблеми з кібербезпекою. Докладніше про Програму технологічної підтримки неприбуткових організацій України можна ознайомитись на сторінці https://www.gurt.org.ua/techsoup, з 2016 року TechSoup Україна діє у партнерстві з Ресурсним центром ГУРТ та пропонує ГО доступні шляхи технологічної модернізації, програмне забезпечення від донорів на благодійній основі (сплачуючи тільки збір за обробку замовлення, 5-7% від ринкової вартості ПЗ), BRIDGE Number у світовій базі та інше.

Стратегія №9 – контроль над цифровими ресурсами органів місцевого самоврядування, експертиза зворотного зв’язку із органами влади, ЗМІ, комунальними підприємствами та службами життєзабезпечення.

Стратегія доречна у проведенні моніторингу сайтів органів місцевого самоврядування та експертизи зворотного зв’язку з органами влади, ЗМІ, комунальними підприємствами та службами життєзабезпечення району. Інтеграція в новий сайт громади різних форм для звернень за принципом «єдиного вікна».

Сучасні сайти громад в ідеалі повинні мати інтеграцію із наступними зовнішніми системами:

• Адміністративні послуги – один з найважливіших атрибутів електронної демократії – надання адміністративних послуг членам громади в онлайн-режимі. Це інструменти, що дозволяють швидко та зручно подати заявку, отримати довідку, бланк, виписку тощо, що заощаджує час та сили як громадянам, так і працівникам державних установ.
• Системи голосування – зручна автоматизація процесу голосування, що забезпечує економію часу, прозорість і контроль за результатами голосування, формує архів звітів та гарантує захист даних та протидію корупції.
• Відкритий бюджет – система відкритого бюджету побудована з використанням API та включає аналіз показників бюджету державної установи за видами видатків та доходів, джерелами фінансування та одержувачами. Інформація має відображатись у зручному форматі, у вигляді графіків та таблиць.
• Кабінет городянина – онлайн-помічник у взаємодії громадян з державними установами міста. За його допомогою користувач може отримати доступ до всіх міських сервісів через єдиний обліковий запис. Система дозволяє налаштовувати необхідні послуги залежно від потреб користувача та має високий рівень захисту персональних даних.
• Звернення громадян – це онлайн-ресурс контакт-центру державної установи. Система електронних звернень зменшує навантаження на телефонну лінію служби та особисту приймальню громадян. Функціонал включає реєстрацію в особистому кабінеті, створення звернень з географічною прив’язкою, звернення інших громадян з можливістю долучитися, відповідь виконавця, підтвердження виконання, інтерактивні карти, мобільні додатки, доступ до звернень через технологію API.
• Обговорення ініціатив – це публічний сервіс онлайн-акцій влади з експертним середовищем та мешканцями, обговорення проектів та ініціатив громадян, опитування щодо нагальних проблем. Такі рішення передбачають можливість внесення, обговорення та підтримки аргументів «за» та «проти», що суттєво спрощує механізм прийняття рішення.

Стратегія №10 – використання додаткових цифрових технологій для розвитку громади.

Концепція «платформи», на базі якої зможуть функціонувати сайти громад та ГО. На сьогодні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) є ключовим сучасним інструментом для просуванні принципів прозорості та е-демократії.

Успішні інструменти ІКТ включають такі компоненти:

• Державні платформи (портали), що містять ключові державні документи та інформують громадськість про діяльність уряду;
• е-Послуги – надання громадських послуг онлайн, ЦНАПи;
• Автоматизація та оцифрування послуг – впровадження платформ, які збільшують швидкість і значно обмежують людські фактори при прийнятті рішень, тим самим підвищуючи ефективність, якість та точність публічних послуг;
• Reporting Problems – платформи, які дозволяють легко повідомляти про проблеми, пов’язані з наданням державних послуг;
• Відкриті портали даних – платформи, що дозволяють вільно надавати доступ до відкритої державної інформації в електронному форматі.

Матеріал підготовлений в рамках проєкту “Інструменти розвитку місцевої активності в умовах кризи” , що реалізується Інститутом соціокультурного менеджменту за фінансової підтримки Black Sea Trust for Regional Cooperation a project of the German Marshall Fund

Відповідальність за інформацію, наведену у матеріалі, несуть автори.

Матеріал взятий з видання ІСКМ – Розвиток громадських ініціатив в епоху діджиталізації. Програма тренінгу. – за заг. ред. Абрамова Л.К. – Кропивницький: Інститут соціокультурного менеджменту (ІСКМ), 2020. – 74 с.