Громадськість обговорила Стратегію державного сприяння розвитку громадянського суспільства

Громадянське суспільство матиме стратегічну підтримку. Днями громадськість та представники влади обговорювали проект Стратегії державного сприяння розвитку громадянського суспільства, підписати яку обіцяв Президент України.

Серед завдань державної політики розвитку громадянського суспільства: спрощення реєстрації та діяльності інститутів громадянського суспільства; створення економічних стимулів для життєздатності ІГС та їх фінансова підтримка з боку держави; посилення впливу громадськості на ухвалення владних рішень.

“Я розглядаю Стратегію крізь завдяння та заходи, які встановлюються для органів державної влади,  місцевого самоврядування. Головне, що має зробити держава – створити умови для громадян, для їх об’єднань”, – зазначив Максим Лациба, керівник Українського незалежного центру політичних досліджень.

На думку експерта, Стратегія вперше на державному рівні визначає конкретні заходи, які мають впровадити органи державної влади для сприяння розвитку громадянського суспільства. Із прийняттям Стратегії органи виконавчої влади не зможуть звітувати за виконання цієї політики власними прес-конференціями. Їм треба буде показувати інші, більш конкретні результати, наприклад, запроваджувати конкурси для фінансової підтримки проектів інститутів громадянського суспільства та враховувати результати громадських експертиз.

За словами Віталія Кулика, заступника керівника головного управління конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України, Стратегія відкриває шлях до системнотсі роботи органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування щодо розвитку громадянського суспільства.

«Має бути прийнята сама Стратегія; створена Координаційна рада за участю представників громадського сектору і органів виконавчої влади; прийнятий план заходів, в якому буде прописано, що треба зробити оперативно, а також поетапний перелік заходів – що саме має бути впроваджено і до якого часу. За це будуть нести персональну відповідальність ті чи інші міністри, ті чи інші представники органів державної влади», – наголосив В.Кулик.

Він зазначив, що зараз немає загальної картини становища розвитку громадянського суспільства. «Відповідно до існуючих методів статистики, ми не можемо навіть полічити кількість громадських і неурядових організацій, чим вони між собою відрізняються, що є підставою для внесення їх до реєстру неприбуткових організацій. Ми маємо безліч питань процедурного характеру, проблеми з прийняттям рішень, врахуванням тощо. Все це потребує систематизації», – пояснив проблему В.Кулик.

На думку В.Кулика, важливим завданням Стратегії є забезпечення врахування рішень громадських експертиз, зокрема антикорупційних, органами влади. Вагомими також є питання, пов’язані із врегулюванням проблеми мирних зібрань, запровадженням економічних стимулів для розвитку громадянського суспільства, впровадженням здобутків закону «Про доступ до публічної інформації».

У свою чергу М.Лациба наголосив на необхідності підвищення розвитку громадської та правової культури. Стратегія мала б передбачити запровадження освітніх курсів у середніх та вищих школах щодо основ громадянського суспільства. Втім, тут не обходиться без фінансової проблеми. Впровадження курсів стане можливим, якщо Міносвіти отримає додаткові кошти. Такою, за словами В.Кулика, є позиція керівника міністерства Дмитра  Табачника.

«Додаткові питання, які не висвітлені у Стратегії, можна буде поставити на розгляд координаційної ради. Рада ухвалить відповідні рішення, які можуть стати обов’язковими для виконання органами влади», – наголосив В.Кулик.

Нині проект Стратегії державного сприяння розвитку громадянського суспільства доопрацьовується. Експерти УНЦПД увійшли до  складу  робочої  групи Адміністрації Президента по розробці даного документу.