Культурне багатство: як креативна економіка Британії всіх перемагає і чому нам теж так треба

Керолайн Мібі є одним з провідних європейських експертів в сфері креативної економіки. Зараз вона працює у British Council, куруючи одразу декілька країн Східної та Центральної Європи, а до цього провела десять років телевізійним продюсером на BBC і директором міжнародного телефестивалю в Едінбурзі. Platfor.ma скористалась приїздом Керолайн у Київ, щоб розпитати її про те, як креативні сфери змогли зайняти десяту частину економіки Великої Британії, та що з цією інформацією робити Україні.

– Ви працюєте радницею з питань креативної економіки у Британській раді. Саме поняття «креативна економіка» останнім часом стало дуже популярним. А чи могли б ви пояснити простими словами, що це таке і чому настільки важливе?

– Приблизно 20 років тому поняття «креативні індустрії» почали вживати для позначення культурних галузей у вузькому сенсі, а також стосовно значно ширшого спектру нових творчих індустрій, багато з яких використовували цифрові технології. Ці індустрії відігравали все важливішу роль в економіці багатьох країн і забезпечували роботою велику кількість людей.

У 1997 році представники уряду Великої Британії вирішили зафіксувати і виміряти ці креативні індустрії та їхній вплив на британську економіку. Вони виділили 13 галузей: реклама, архітектура, мистецтво та антикваріат, ремесла, дизайн, мода, кіно, інтерактивні розважальні програми, музика, виконавські мистецтва, видавнича справа, програмне забезпечення, телебачення та радіо – які об’єднувало те, що вони «…беруть початок в індивідуальній творчості, навичках і талантах та… мають потенціал до збагачення економіки через генерування інтелектуальної власності».

Пізніше до «креативної економіки» почали зараховувати й інші творчі професії, навіть якщо вони не породжують продуктів, що безпосередньо стосуються креативних індустрій, – наприклад, дизайнери, що працюють в авіаційній індустрії. Згідно з останніми звітами, на креативний сектор припадає одна десята загальної економіки Британії, і в ньому працюють 2,5 млн осіб – більше, ніж у секторах фінансових послуг, провідних виробничих технологій або конструювання.

Сьогодні поняття «креативні індустрії» та їхня важливість визнається майже всіма урядами світу. Постає значно ширше поняття – «креативна економіка».

У дослідженні ООН щодо глобальної креативної економіки, опублікованому у 2008 році, було зазначено, що «взаємодія між творчістю, культурою, економікою і технологіями, що виражається у здатності створювати і поширювати інтелектуальний капітал, має потенціал генерувати дохід, робочі місця та експортну продукцію, водночас сприяючи соціальному включенню, культурному розмаїттю та людському розвитку». Саме це і почала робити нова креативна економіка.

– Як це функціонує у Великій Британії – хто відповідає за сектор креативної економіки, його розвиток, політику та діячів?

– Як зазначив професор Лондонського міського університету Енді Пратт, складність полягає в тому, що креативна економіка вирізняється унікальною організацією та стилем роботи, і загальна промислова політика виявляється тут не надто ефективною. Велика Британія не має централізованої політики щодо креативної економіки, але різні державні організації інвестують у неї гроші і час, надаючи підтримку діячам і підприємствам у креативній сфері.

Мистецька рада Англії вкладає гроші з урядового бюджету та Національної лотереї у розвиток мистецтва і культури в Англії, допомагає організаціям креативного сектору одержати доступ до фінансових ресурсів та підтримки бізнесу.

Організація Creative Scotland розподіляє фінансування для мистецтва і креативних індустрій з двох основних джерел – уряду Шотландії та Національної лотереї. Установа Creative England працює з фондами регіонального розвитку та комерційними партнерами, інвестуючи в такі індустрії, як ігри, телебачення, кіно та цифрові медіа.

– Ви працюєте з дуже різними країнами – Туреччиною, Балканами, Росією, Україною. Що у них спільного в контексті креативного середовища? У чому полягають основні відмінності?

– Мені дуже пощастило, адже моя робота дозволяє мені знайомитися і працювати з творчими людьми, які прагнуть спрямувати свої навички у підприємницьке русло. У мене склалося враження, що в цих країнах управлінці часто не визнають потенціал креативних індустрій стимулювати ріст і розвиток. Тож молоді креативні екосистеми змушені самі про себе дбати та винаходити способи вирішення проблем – наприклад, це стосується бюрократичних процедур, які значно ускладнюють започаткування прибуткових підприємств. На щастя, творчі люди є дуже винахідливими, тому знаходять рішення та способи співпраці.

Спільною тенденцією в усіх цих країнах є актуалізація креативних хабів – спільних просторів, де креативні мікропідприємства можуть разом користуватися офісними приміщеннями і ресурсами, а також обмінюватися знаннями та навичками.

– Нещодавно ви були в Україні. Чим відрізняється реальна картина від вашого попереднього уявлення і від образу, представленому в медіа?

– Я була лише в Києві, але лишилась від нього в захваті – там стільки всього відбувається! Найбільше мене вразило те, скільки в столиці вільних приміщень – виставкових просторів, старих фабрик, складів тощо, – якими може скористатися креативний сектор. У Лондоні ситуація зовсім інша – там простір у великому дефіциті.

– Якби ви могли дати українцям лише одну пораду щодо розвитку креативної економіки, що б ви сказали?

– Дослухайтеся до своєї спільноти у вашому креативному середовищі та з’ясуйте, чого вона хоче та потребує. Гроші – не найголовніше!

– Яка головна мета тренінгів Nesta, на які ви запрошуєте людей? Чим вони особливі?

– Nesta – це британська національна агенція з розвитку інновацій, яка вперше випустила посібник із підприємництва у сфері креативних індустрій ще у 2007 році. Цей посібник – покроковий інтерактивний ресурс, який допомагає людям планувати, розробляти, пояснювати та запускати свої креативні підприємства.

Nesta успішно проводила практичні програми з використанням посібника для фахівців у галузі професійної і вищої освіти, і завдяки нашій співпраці ця динамічна методологія стала доступною для молодих підприємців із креативних індустрій у різних країнах світу. Перевага цього посібника та воркшопів у тому, що вони використовують термінологію, мову і стиль, які добре підходять для творчих людей.

Воркшопи доводять, що не обов’язково мати диплом із бізнес-адміністрування, щоб заснувати успішне креативне підприємство.

– Чи могли б ви розповісти про якісь тенденції або знахідки у креативному секторі, які могли б послужити натхненням?

– Нові моделі фінансування, такі як краудфандинг, є альтернативою кредитам, а також допомагають підприємцям розробити життєздатний продукт або послугу, що має попит на ринку.

У Британії зараз багато технологічних стартапів, які співпрацюють з креативними індустріями. Наприклад, такі сервіси, як Endource або Lyst, пропонують кураторські добірки товарів у сфері комерційної моди. Також є мобільні додатки, які збирають інформацію про різні культурні події і дають користувачам персоналізовані рекомендації. Їжа та заклади харчування – це ще одна сфера, де з’являється багато цікавих послуг.

Хочу дати підприємцям одну пораду: встановлюйте більше контактів з людьми поза межами вашої галузі. Хороші та життєздатні ідеї стають ще сильнішими, коли їх розглядають і оцінюють ті, хто мислить інакше, ніж ви.

Матеріал взятий з сайту: http://reinvent.platfor.ma/kerolain-mibi/?_ga=1.144885692.922956179.1481560861