Всесвітні бойківські фестини як фактор сприяння самоорганізації та інноваційному розвитку місцевих громад

Українці – бойки проживають у центральній та західній частині українських Карпат (Бойківщина) і є невід’ємною  частиною українського народу.

Бойки – одна з найбільших етнографічних  груп українців – близько двох мільйонів людей, які живуть на території у 12 тисяч квадратних кілометрів.

Окрім цього, з різних причин, багато бойків мешкає зараз в інших областях України: в Донецькій, Херсонській, Одеській, Харківській, Хмельницькій, Рівненській, Автономній республіці Крим та ін., а також  за кордоном у США, Канаді, Великобританії, Німеччині, Франції, Португалії, Іспанії, Італії, Білорусії, Росії.

На початку 90-х років ХХ ст. в період проголошення незалежності України бойківська спільнота почала активно  самоорганізовуватися, зокрема через створення громадських організацій (ГО) культурологічного та господарського спрямування, а також шляхом проведення Всесвітніх бойківських фестин і Світових конгресів бойків.

Перші Всесвітні бойківські фестини відбулися у 1992р. у Турківському районі Львівської області з ініціативи Турківського районного  товариства «Бойківщина», яке очолював знаний фахівець-культуролог Петро Косачевич.

Нині Петро Косачевич є головою Всеукраїнського громадського  товариства «Бойківщина ХХІ століття».

Другі Всесвітні бойківські  фестини відбулися у 1997 році, Треті – у 2003 році, Четверті – у 2007 році. У 2005 році на Турківщині був проведений Перший, а у 2010 році Другий  Світові конгреси бойків.

У 2010 р. у Міністерстві юстиції України було зареєстровано Всеукраїнське громадське товариство (ВГТ) «Бойківщина ХХІ століття», а у 2012 році – Міжнародна громадська організація «Світовий Конгрес Бойків».

1-5 серпня 2012 р. на території  Турківського  (як базового), а також сусідніх до нього Старосамбірського, Дрогобицького та Сколівського районів відбулися П’яті  ювілейні Всесвітні бойківські фестини. Організаторами фестин виступили Міністерство культури України, Львівська обласна рада, Львівська обласна державна адміністрація, а також  Турківська районна рада, Турківська районна державна адміністрація, Всеукраїнське громадське товариство «Бойківщина ХХІ століття».

В рамках фестин проводилися  мистецькі, літературно-краєзнавчі, туристичні  та спортивні конкурси, науково-практичні конференції, виставки – презентації місцевих громад Турківського району та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Львівщини, Закарпаття, Івано-Франківщини та Чернівеччини, виставки образотворчого мистецтва, науково-технічної творчості, а також захоплюючі дитячі заходи.

У всіх цих дійствах взяли участь багато учасників, гостей, глядачів, як зі всієї України, так і з діаспори – всього понад 100 тисяч осіб.

На хорошому науковому і організаційному рівнях пройшла Міжнародна науково-практична конференція «Історичний, духовний, культурний та соціально-економічний розвиток Бойківщини: минуле, сучасне та майбутнє». На конференції з пленарними доповідями виступили:

–         Протосинкел Самбірсько-Дрогобицької Єпархії УГКЦ о. Григорій Комар на тему «Роль церкви у духовному розвитку бойківчан»

–          Головний лікар Львівського обласного центру здоров’я Юрій Островерха – «Народна медицина Бойківщини, оздоровлення, відпочинок, здоровий спосіб життя»

–         Керівник проектів ГО «Агенція економічного розвитку Турківщини» Оксана Павлик – «Розвиток зеленого туризму на Бойківщині»

–         Вчитель, кандидат історичних наук Василь Комарницький – «Розвиток освіти на Турківщині (на прикладі села Комарники)»

–         Директор та заступник директора інституту соціології Варшавського університету кардинала  Вишинського професори Тадеуш Бонк та Януш Міжво – «Моральне виховання, підготовка молодої сім’ї та підростаючого  покоління до суспільного життя»

–         Провідний фахівець Управління туризму та курортів Львівської обласної державної адміністрації Оксана Погорілко – «Програма розвитку туристично-рекреаційного комплексу на Львівщині»

–         Директор Львівського центру науки, інновацій та інформатизації, кандидат технічних наук Михайло Яворський – «Формування інноваційної інфраструктури в гірських районах  в контексті  реалізації проекту «Сталий розвиток Турківської  транскордонної зони» та ін.

Усі виступаючі на пленарному і секційних засіданнях загострили увагу присутніх на необхідності тісної співпраці влади, громади, ділових кіл, освітян та духовенства у сфері формування інноваційно-інвестиційних проектів розвитку  гірського краю та підготовки високоморальної і високопрофесійної  еліти для їх успішної реалізації.

Змістовно в рамках фестин відбувся навчальний семінар-презентація «Кооперація як форма інноваційної діяльності та двигун економічного розвитку сільських громад  Бойківщини: стратегічний розвиток обслуговуючих кооперативів (СОК)».

Захід був організований у с.м.т. Бориня Турківського району на базі СОК «Вулкан», створеного за сприянням  Міжнародної благодійної організації «Добробут громад» у 2007 році і який об’єднує  на сьогодні понад 70 родин. В цьому навчальному проекті взяли участь керівники обслуговуючих кооперативів Чернівецької, Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей. На семінарі відбулася презентація  інноваційної бізнес-ідеї із  створення кооперативом «Вулкан» автентичної сироварні – ресторану туристичної спрямованості з традиційними бойківськими стравами.

З великим інтересом  учасники семінару обговорили також питання використання в гірських населених пунктах нових технологій дешевого  екологічного будівництва, впровадження ефективних технологій виготовлення повітряних та водяних сонячних колекторів, природного обробітку грунту, впровадження  методик правильного та раціонального  харчування дітей у школах.

Всі учасники семінару були  одностайними в тому, що кооперативи  на сьогодні є одним з найефективніших механізмів об’єднання мешканців сільських громад  навколо вирішення  спільних проблем, незважаючи на політичні,  релігійні та інші чинники.

Розвинути село через кооперацію, гарантувати продовольчий достаток  населення шляхом виробництва власних екологічночистих продуктів  харчування, їх переробку та реалізацію  – ніхто краще, ніж кооперовані селяни не зробить.

Так вже історично склалося, що бойківська земля багата видатними особистостями. Однією із них є священик, етнограф і просвітитель Михайло Зубрицький, який народився 22 жовтня 1865р. у селі Кіндратів Турківського району і понад 30 років (з 1881  по 1941 рр.) священникував у селі Мшанець Старосамбірського району.

Життю і творчості Михайла  Зубрицького  були присвячені науково-творчий захід біля його пам’ятника в с. Кіндратів та конференція «Михайло Зубрицький в історії с. Мшанець».

У виступах учасників цих зібрань  було відзначено, що о. Михайло Зубрицький не тільки чесно й сумлінно виконував душпастирські обов’язки , але й активно працював на ниві громадського та культурного розвитку  рідного краю.

У 1892 році він відкрив «Просвіту» у с. Мшанець, проводив тут різносторонню просвітницьку роботу, сприяв відкриттю читалень «Просвіти» в навколишніх  селах. Постійно дбав про розвиток шкільництва, виховання дітей, домагався поліпшення матеріального забезпечення учнів і вчителів, сприяв організації промислових шкіл. Як відомий вчений, автор понад 330  наукових праць,  він був обраний дійсним членом історико-філософської секції Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові. В рекомендаціях конференції прозвучали тези, що на сьогоднішній день лідери місцевих громад в особах голови місцевої ради, директора школи, священника повинні організувати серед людей, особливо серед молоді, роботу з дослідження діяльності історичних особистостей, які народились в тих чи інших населених пунктах  Бойківщини та створювати  навколо цих імен культурно – просвітницькі осередки, які би сприяли розвитку та самоорганізації громади  в умовах  української державності та глобальних викликів ХХІ століття.

Виходячи з дискусій, які відбулися на вищеперерахованих заходах, а також  інших подіях під час Бойківських фестон, можна  зробити попередні висновки щодо  подальшого удосконалення діяльності громадських організацій Бойківщини у справі ініціації  процесів самоорганізації та інноваційного розвитку громад, а також активізації співпраці українців-бойків у межах всієї України та зарубіжжя, а саме:

–         необхідно сконцентруватися на формуванні і реалізації горизонтальних проектів у сферах культури, освіти, туризму, розвитку підприємництва та інноваційної діяльності у середовищі Всеукраїнського громадського товариства «Бойківщина ХХІ століття», яке має свої осередки у  сімнадцяти областях України;

–         сприяти створенню інноваційних бізнес-інкубаторів для допомоги в реалізації новаторських бізнес-ідей, в т.ч. у сфері  сільськогосподарської кооперації. Розглядати сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи як інноваційні  осередки місцевого економічного та культурного  розвитку;

–         створювати СОКи з метою надання допомоги  родинним і фермерським господарствам в питаннях енергоефективності, в освоєнні екологічно безпечних інноваційних технологій виробництва, переробки молока, м’яса, грибів, ягід і т.п. та реалізації сільськогосподарської продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках;

–         ідентифікувати видатні  історичні особистості, які народилися на Бойківщині і внесли вагомий внесок у розвиток краю, України, стали іменами європейського і світового рівня. Організовувати музеї, проводити різні науково-практичні і творчі заходи, які би стимулювали процеси самоорганізації територіальних громад навколо прикладів життя і діяльності  цих особистостей.

Михайло Яворський, к.т.н.

директор Львівського центру науки,

інновацій та інформатизації,

заступник  голови ВГТ

«Бойківщина ХХІ століття»