ШОУ-4: на шляху до змін

У громадському секторі вирують різні інструменти розвитку громад, наприклад, Інститут соціокультурного менеджменту (ІСКМ) вже 10 років у рамках освітніх проектів, зокрема у «Школі громадської участі», поширює такий інструмент розвитку громад як «соціальна анімація», шляхом навчання громадських активістів та створення наукових посібників. Чи є даний інструмент результативним – так. Адже сотні громадських активістів перейнявши знання, втілюють його у своїх громадах, що приносить позитивні зміни у розвиток і активізацію населення.

Так, з 24 по 26 липня 2018 року в рамках проекту «Школа громадської участі-4», що реалізується Інститутом соціокультурного менеджменту за фінансової підтримки Фонду ім. Ч.С.Мотта, пройшов перший етап навчання для першої групи учасників, а саме тренінг «Анімація громадської діяльності». У тренінгу взяли участь 20 громадських активістів із Кіровоградської, Миколаївської, Львівської, Київської, Чернівецької, Полтавської, Житомирської, Івано-Франківської, Чернігівської, Хмельницької областей. Тренером на заході виступив Лев Абрамов, президент Інституту соціокультурного менеджменту.

Тренінг розпочався із розгляду питань – що таке анімація, соціальна анімація, в чому її сутність і корисність для громади. Тренер звернув особливі увагу учасників на поняття «соціального аніматора», охарактеризувавши його так, – «людина, яка живе на території громади, має бажання, знання, особистий  практичний досвід у питаннях розвитку громади. У той же час, розвиток – це зміни, а соціальний аніматор займається створенням позитивних змін в людях».

Заглибившись у розгляд даного поняття, учасники розпочали створення професіограми соціального аніматора, що мало поетапний характер, зокрема, спочатку відбулася індивідуальна робота, потім у парах, і представлення результатів групової роботи з 5 осіб. Варто зазначити наступні тези учасників щодо соціального аніматора – «це творча людина, яка взаємодіє з усіма прошарками громадянського суспільства задля розкриття індивідуальних можливостей кожного, створює умови для змін і розвитку; це людина, яка бажає змінювати і змінюватись; особистість, яка створює умови для розвитку лідерського потенціалу жителів громади». Щодо лідерських особливостей тренер зазначив: «Чим відрізняється соціальний аніматор від лідера – аніматор створює умови для розвитку лідерів».

Враховуючи те, що більшість учасників тренінгу були не знайомі один з одним, представляють різні області нашої країни, відповідно, з було проведено декілька вправ на знайомство та інтеграцію до спільної діяльності на тренінгу. Відбулася самопрезентація і не аби яка – кожен учасник створював свою візитку як спосіб самовираження і представлення себе як найкраще. Резюмуємо – все було яскраво, динамічно й інформативно, комунікативні бар’єри між учасниками були подолані.

Другий навчальний день був зосереджений на темі «Центри місцевої активності як платформа розвитку громади». Задля формування в учасників розуміння з тематики, учасники ознайомилися із історичними етапами створення і становлення центрів місцевої активності (ЦМА).

Центр місцевої активності, звичайно, може бути створений як окремий заклад, але його соціальна значущість в рази підвищується, якщо його створити на базі закладу культури, тобто трансформувати заклад культури у центр місцевої активності, що слугуватиме розвитку громади. Будинки культури, бібліотеки, музеї, навчальні заклади можуть виконувати не тільки свої прямі функції, але й слугувати як осередки підвищення громадської активності. Далі, відповідно до теми, учасники визначали: критерії ефективності діяльності закладів культури; для чого існують заклади культури (їх функції); що можуть робити заклади культури для задоволення потреб місцевої громади; найактуальніші проблеми територіальних громад.

Не менш важливе поняття для засвоєння, що було запропоноване учасникам, – це «соціальний капітал». Адже, що таке соціальний капітал – це вміння працювати в команді, впевненість в  собі, позитивний настрій, готовність до  співпраці, емоційна стійкість, толерантність,  відповідальність, здатність прийняти виклик, готовність до змін, кредит. Розібравшись у сутності поняття, учасники під час групової роботи розтлумачили показники вимірювання соціального капіталу.

Третій день – комунікаційно насичений, оскільки учасники опрацювали методики підвищення комунікативної компетентності. Вміння правильної комунікації є важливою складовою діяльності соціального аніматора, адже він постійно перебуває у контакті з людьми. Тому тренер розповів учасникам про види, стратегії, етапи та функції спілкування.

Вміння проявляти знаки уваги забарвлюють комунікацію, дають змогу донести інформацію, зрозуміти та підтримати співрозмовника, викликати у нього довіру до вас, до вашої ідеї чи ініціативи.

Вміння вести дискусії є ще одною необхідною складовою комунікативної компетентності. Конструктивність, стійкість і самовпевненість у роботи з громадою під впливом провокаційних натисків та несхвальних відгуків з боку громадськості – були практично закріплені учасниками під час імпровізованої дискусії з теми, що була визначена учасниками за допомогою мозкового штурму.

Отже, тренінг був як теоретично, так і практично насичений, учасники пройшли базовий курс з соціальної анімації, за що отримали відповідні сертифікати, які є підтвердженням отримання знань, умінь та навичок. Тому, українські громади, чекайте на локальне впровадження нового інструменту розвитку. Це був перший етап навчання в рамках «Школи громадської участі-4», попереду для учасників ще багато продуктивного й інтенсивного навчання аби стати справжнім соціальним аніматором, активом громади.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>