Місцеві митці. Митці й відродження Громади *

Якщо ми відштовхнемося від ідеї, що мистецтво і культура існують не тільки в музеях і подібних установах, а й у щоденному житті звичайних людей, ми вже наблизимося до відкриття справжніх митецьких і культурних ресурсів, які можна знайти в місцевих громадах. На артистів і досі дуже часто дивляться як на представників професійної еліти, чиї послуги можуть прийти до громади тільки завдяки цілеспрямованим спонсорським зусиллям з метою прикрасити, збагатити, поліпшити якість життя в громаді. Хоча косметичне прикрашання такого роду має певні позитивні аспекти, цей процес цілком ігнорує можливості справжнього мистецького відродження й оживлення, можливе завдяки розвитку й використанню талантів тих митців, які вже е в громаді.

Проблема тільки полягає в тому, що чимало членів громади, які мають справжні митецькі здібності, не вважають себе “митцями”. Вони не усвідомлюють важливості внеску, який могли б зробити в розвиток культурного життя громади в цілому. Цих потенційних митців треба заохотити до самовираження в той спосіб, який відображатиме цінності, про­блеми й традиції, унікальні для їхньої громади. Пряма відповідь на творчу працю такого роду може створити Незмірно зросле відчуття єдності громади й зруйнувати отруйний міф. що й досі існує, про німоту й апатію міського населення. Іншими словами, місцеві митці можуть допомогти створити відроджену перспективу, яка дасть життя силі й творчій думці, таким необхідним для зцілення хворих, розрізнених, пошматованих громад, і з’єднає їх зі своїм істинним корінням і безкомпромісним майбутнім.

Нове відкриття митців як внутрішнього ресурсу громади

Намагаючись створити перелік ресурсів, які митці можуть принести в процес розбудови громади, слід завжди пам’ятати, що з погляду майстерності й таланту кожен митець є абсолютно унікальним, що він посідає виняткове місце в конфігурації розвитку громади. Однак певні якості притаманні всім людям, що мають мистецьке обдарування.

Традиція. Конкретні традиції можуть відігравати домінантну роль у конкретних громадах, але загальне правило полягає в тому, що більшість громад є калейдоскопом багатьох особливих традицій. Власне, саме унікальна природа цієї комбінації надає громаді її власний характер та ідентичність. Майстерність і світобачення місцевих митців часто пов’язані з цими традиціями, і саме митці є тими, хто зберігає ці традиції живими й до­статньо гнучкими, щоб змінюватись у відповідь на поточні потреби громади.

Культура. Культура кожної громади завжди унікальна. Вона складається з багатьох волокон історії, досвіду й традицій, що сплітають громаду в єдине ціле. Митці є “ткаля­ми”, чия майстерність допомагає зберігати цілісність полотна громади. Вони також мають здібність творити в ній нові моделі у відповідь на поточні потреби й вимоги громади.

Майстерність. Дещо з навичок митець міг набути вдома, у своєму районі. Інші навич­ки могли бути отримані в більш формальних ситуаціях  у школах або на роботі. Байдуже. звідки ця майстерність, але митці майже завжди готові поділитися нею з іншими, хто поки що такого вміння не має. Ці навички, що можуть передаватися, є важливою части­ною ресурсів громади й завжди повинні бути вплетені в процес її розбудови.

Концепція і творчість. Майстерність митця – це засіб вираження особистого світобачення. Але часто це світобачення має значно більше, ніж особисте значення. Особисте світобачення. яке відображає в своїх творах митець, може народити моделі, завдяки яким громада здатна навчитися, як поєднати минулий досвід і сучасні проблеми. Світобачення митця може навіть відкрити нові можливості для зростання громади та и подальшого розвитку.

Продуктивність. Виражаючи своє особисте світобачення завдяки набутій майстерності, митець створює “продукт”, що має як комерційну, так і естетичну вартість. Мистецькі твори й особистість автора можуть стати основою для різноманітних кустарних підприємств, що відкриють нові джерела прибутку для громади.

Самовираження й самоповага. Митці пишаються своєю роботою. Ця гордість зростає пропорційно до сприйняття їхньої праці в громаді. Таке сприйняття не тільки артистові приносить самоповагу, а й громаді надає позитивне відчуття власної вартості й унікального характеру.

* – джерело:  Джон П. Кретцманн, Джон Л.Макнайт “Розбудова громад за рахунок внутрішніх ресурсів. Шлях до відкриття й мобілізації ресурсів громади”, Київ, 2006 рік

Українське видання здійснено за підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта та Міжнародного фонду “Відродження”.

Розміщення матеріалу дозволено Асоціацією агенцій регіонального розвитку України.