Налагодження продуктивних стосунків між людьми, живуть на соціальну допомогу, й громадою *

Filed under Статті

Давайте тепер розглянемо деякі способи, в які люди, що живуть на соціальну допо­могу, можуть бути залучені до життя громади, в якій вони мешкають.

Люди, що живуть на допомогу, й громадські асоціації

Людей, що живуть на соціальну допомогу, слід заохочувати шукати контакти з асоціаціями громадян усіх типів, щоб планувати, як їхня громада може бути більш ефективним, безпечним і приємним місцем для всіх людей, які тут живуть. Так, наприклад, група людей, що отримують допомогу й живуть у Чиказькому громадському кварталі, започаткували організацію мешканців, що дало їм можливість ефективно працювати, щоб обмежити діяльність вуличних банд у їхньому районі й створити нові робочі місця для безробітних членів громади.

У багатьох громадах по всій країні місцеві організації та асоціації було сформовано для надання невеликих позик тим,  хто живе на допомогу й зацікавлений у започаткуванні власної справи, яка дасть йому можливість більше не залежати від громадської допомоги. Творча діяльність Жіночого проекту самопрацевлаштування в Чикаго, як і їхніх організацій-сестер в інших містах, народила історії підприємництв на зразок тих, що наведені нижче:

  • Жінка зі своєю двоюрідною сестрою відкрили магазин одягу, що стало кульмінацією їхньої спільної дитячої мрії – втілити свої здібності кравчинь у бізнес.
  • Мати й дочка започаткували невелике підприємство – пересувний буфет, у яко­му подавали по всій країні приготовлені ними мексиканські страви.
  • Жінка розширила свій домашній бізнес (оправлення коштовного каміння) й змогла досягти значно ширшого ринку.
  • Жінка скористалася власним досвідом вантажних автоперевезень. щоб започаткувати бізнес у транспортній індустрії.
  • Чоловік позичив трохи грошей, необхідних йому, щоб перетворити свої здібності з оббивки меблів на малий бізнес.
  • Жінка використовує свій кухарський досвід, щоб започаткувати булочну й кулінарію.
  • Жінка змогла започаткувати бізнес, виготовляючи шовкові квіти й композиції з сухих квітів, які вона розпродує місцевим клієнтам і роздрібним торговцям.

У всіх наведених прикладах люди, що жили на соціальну допомогу, змогли власною працею вивести себе з бідності з допомогою та підтримкою громадських організацій, і внаслідок цього не лише поліпшили якість власного життя, а й зробили багатшим життя багатьох інших і здійснили чималий внесок у розбудову місцевої економіки.

Люди, що живуть на допомогу, й громадські інституції

Існує чимало можливостей для об’єднання зусиль тих людей, що живуть на соціаль­ну допомогу, в громадськими інституціями на зразок шкіл, бібліотек, лікарень і муніци­пальних коледжів. Щойно взаємовигідні стосунки налагоджено, люди, що живуть на до­помогу, можуть почати вкладати свою енергію в процес розбудови громади не менш ефективно. ніж будь-хто інший.

  • У Чикаго мешканці багатоквартирних будинків тісно співпрацюють із агентст­вами по всьому місту, щоб одержати контракти на ремонт сусідніх будинків.
  • Мешканці інших чиказьких багатоквартирних будинків відвідують жителів кібуцу в Ізраїлі з метою вивчити кооперативний стиль життя, який можна застосувати в своїй громаді.
  • Ринок Пайк Плейс у Сіетлі, виживши після занепаду, викликаного зусиллями перепланувати місто, відродився, запропонувавши медичну клініку, дитячий са­док, центр людей похилого віку, квартири, продовольчі комори й програму їжі по купонах, а також домівки для бездомних молодих людей.
  • Недільний ринок у Портланді зменшив плату торговцям, щоб зробити можли­вою участь індивідуальних торговців усіх рівнів. включно з мешканцями великого табору для бездомних, що розташований неподалік.
  • Неформальні ринки на зразок вуличного ринку Максвелл у Чикаго накопичили прибуток для людей, які по вихідних збираються для найрізноманітніших обмінів. Дехто з торговців приходить, щоб додати щось до своїх доброчинних чеків, вишукуючи товари або послуги, які можна було б продати чи купити на ринку. Люди, що ставили намети, познайомилися одне з одним, навчилися розраховувати одне на одного й цілком поважати й використовувати інформацію одне одного.

Коли лідери громади зуміли вивільнити можливості людей, що живуть на допомогу, необхідні для розбудови громади, продуктивні стосунки можуть бути розширені й здатні вийти за межі громади. Але слід пам’ятати найважливіше: ключовою умовою є активна участь. На кожному рівні метою є перетворення отримувачів допомоги на виробників свого добробуту, звівши їх із іншими джерелами енергії. Чи це буде активність соціальна, чи економічна, чи політична, у кожному випадку активний виробник і споживач енергії робить значно більше для майбутнього громади, ніж ізольована особа, що втрапила в пастку залежності від доброчинності, чий потенціал не розвинутий і не пов’язаний з іншими.

Люди, що живуть на соціальну допомогу, й приватний сектор

Людей, що живуть на допомогу, можна вигідно звести з бізнесом у приватному секторі, створюючи інноваційні шляхи підтримки й просування нових підприємств, які пропонуватимуть певні товари чи послуги, необхідні для споживачів.

  • Ринок Іст Сайд у Клівленді має особливі стосунки з місцевою громадою та и людьми. Оскільки він розташований у бідному передмісті, ринок встановив правило, щоб у продуктових лавках приймалися продуктові купони, це зроблено для того, щоб зацікавити мешканців громади в придбанні продуктів саме тут. Торговці також ре­гулярно пропонують акції, як от радикальні знижки для покупців із громади.
  • Організація в Хартфорді працює з людьми, що живуть на допомогу, щоб допомогти їм знайти роботу або започаткувати власну справу. Місцеві банки надають невеликі комерційні кредити тим, хто пройшов навчання за програмою само працевлаштування, яку вони започаткували, а також надають підприємницьку підтримку новим фірмам, що народилися в результаті цієї програми.

Люди, що живуть на соціальну допомогу, й інші мешканці громади

Людей, що живуть на соціальну допомогу, слід усіляко заохочувати до встановлення взаємопомічних зв’язків із членами родини, сусідами й друзями, а також із членами інших особливих груп, як-от людьми похилого віку й молоддю.

  • Група бездомних матерів працює разом, щоб створити житловий кооператив, у якому вони будуть доглядати за дітьми одне одного, а також по черзі готуватимуть їжу на всіх кілька днів на тиждень. їхні об’єднані зусилля означають, що вони будуть залучені до кожного аспекту в плануванні, придбанні, пере моделюванні й обслуговуванні свого будинку.
  • Бездомні чоловіки працюють разом у фермерському проекті, що дає їм можливість вирощувати врожай і отримувати прибуток зі своєї роботи. Об’єднання зусиль цих людей і місцевих фермерів приводить до створення нових стосунків, які допомагають вирішувати проблеми бездомності й безробіття.

Так взаємний обмін допомагає людям виконувати свої щоденні обов’язки й забезпечуй силу й оптимізм, необхідні для подолання труднощів, робить посильний внесок у розбудову громади.

Усі ці історії є прикладами того, як взаємовигідне партнерство може бути встановлене між місцевими мешканцями, що живуть на соціальну допомогу, й лідерами громади, котрі активно працюють як у громадському, так і в приватному секторах громади. Подібного роду партнерство успішне не лише саме по собі, а й тим. що воно зазвичай веде до відкриття нових форм зв’язків, здатних активізувати навіть більші приховані ресурси громади, які працюватимуть на конструктивну розбудову громади.

 

* – джерело:  Джон П. Кретцманн, Джон Л.Макнайт “Розбудова громад за рахунок внутрішніх ресурсів. Шлях до відкриття й мобілізації ресурсів громади”, Київ, 2006 рік

Інститут розвитку внутрішніх ресурсів громади

Інститут вивчення політики

Північно-Західний університет

(переклад на українську мову – Оксана Іванюк та Сергій Іванюк, керівник проекту з перекладу та видання книги – Юрій Третяк, виконавчий директор асоціації агенцій регіонального розвитку України)

Українське видання здійснено за підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта та Міжнародного фонду “Відродження”.

Розміщення матеріалу дозволено Асоціацією агенцій регіонального розвитку України.

You must be logged in to post a comment Login